У Європейському Союзі вже багато років на законодавчому рівні закріплені правила стосуються термоізоляційних характеристик будівель. Це важливо не тільки з економічної точки зору, але і з екологічної. В нашій же державі подібні норми не були внесені, і громадяни повинні сподіватися лише на свою свідомість і європейський досвід. Але якими методами слід утеплити свій дім? Який підійде вам? Про це піде мова нижче.
Мокрий метод
Для утеплення старих будівель побудованих ще в радянський час застосовують два методу, мокрий чи сухий. У першому застосовують пінопласт або мінеральну вату прикріплюючи на зовнішню сторону стін з подальшим нанесенням тонкошарової штукатурки або шуби. Вага такого утеплення складає всього 10-30 кг/м2. До безперечних переваг вологого методу відносяться:
- усунення містків холоду;
- легкість проведення робіт.
До недоліків вологого методу можна віднести:
- дефекти виявляються через роки із-за недотримання технології;
- вибагливість до погодних умов — температура повинна становити 5-25°C, перешкодою для виконання робіт може бути також надмірне сонячне освітлення.
В мокрому методі застосовують найчастіше пінопласт, але деякі виробники пропонують також мінеральну вату. Її слід використовувати в тому випадку, якщо будинок зведений з пористого бетону, який в процесі експлуатації будівлі був затоплений, все тому, що мінеральна вата дозволяє відводити вологу з стін. Правда треба відзначити, що цей матеріал може бути покритий тільки спеціальної мінеральною ватою характеризується високою паропроникністю. В добавок слід зазначити що мінеральна вата на відміну від пінопласту трохи дорожче.
Сухий метод
Утеплення сухим методом полягає в кріпленні ізоляційного шару до стіни за допомогою цвяхів, гвинтів, пластикових дюбелів або скоб. Утеплювач (у цьому методі найчастіше це мінеральна вата, але використання пінополістиролу також можливо) укладають між планками решітки конструкції, до якої можна кріпити будь фасадний шар (найчастіше використовують вініловий сайдинг).
Варто розпланувати розподіл планок в решітці таким чином, щоб їх ширина була на 1-2 см менше, ніж ширина плит з мінеральної вати. Останню можна буквально трамбувати в каркас без попередньої обрізки, так як шар повинен бути 10-15 см, і чим більше тим краще. Експерти рекомендують використовувати два шари, наприклад, 10 см і 5 см, для виключення появи містків холоду, здатні зменшити коефіцієнт корисної дії від утеплення аж до 15%.
Наступним етапом робіт є захист термоізоляційного матеріалу від впливу вологи. З цією метою укладають плівку з високою паропроникністю. Закріплюють її на каркас за допомогою скоб, а лінії з’єднання закривають за допомогою скотча.
Наступний етап робіт полягає в кріпленні вертикальних планок, до яких буде прикріплений облицювальний матеріал. Правильне розташування планок вкрай важливо, так як, завдяки цьому, між утеплювачем і фасадом утворюється порожнина, через яку може вільно проникати повітря.
Утеплення сухим методом є відносно простим, а в разі руйнування фасаду чи промокання ізоляції, ви легко зможете самостійно виправити ушкодження.
Які ще методи є?
Варто відзначити, що існує ще і метод утеплення будинків, що полягає в заповненні повітряної порожнини в багатошарових стінах гранулами пінополістиролу або целюлозою. Правда застосовується порівняно рідко, так як обсяг необхідних робіт і вартості не співмірні з одержуваної економією.
