Артезіанська свердловина – це різновид свердловин на воду, яка бере воду з водоносного вапняку. Зазвичай глибина таких свердловин досить велика – від 25 (рідко де таке буває) до 200м. Ці цифри ми наводимо по Московській області. В інших регіонах Росії і Світу глибини можуть відрізнятися.
Оскільки вода береться з вапняку, то цю свердловину ще називають свердловиною на вапняк або глибинної свердловиною. Вапняк у Підмосков’ї розташований скрізь, тільки на різній глибині.
Слід знати, що не весь вапняк є водоносним. Зазвичай верхній шар вапняку – це моноліт, в якому немає тріщин і пор. У такому моноліті води немає. Так що цей шар ще треба пробурити і дійти до трещиноватого вапняку, в якому і буде велика кількість води. За тріщинок у гірській породі вода тече. Причому з часом вона робить собі ще більші ходи, розмиваючи породу.
Як же пробурити товщу вапняку, щоб дістатися до пористого водоносного вапняку? Для цього використовується шарошечное долото і буріння з промиванням. На бурові штанги машина дає значне зусилля і обертає їх. Ось від цього шарошка і размалывает породу, а вода з вапняною суспензією крихти піднімається вгору – у відстійник.
Взагалі спочатку артезіанськими свердловинами називали тільки свердловини з самовиливом, за назвою провінції Артуа у Франції. У таких свердловинах після буріння вода починала виходити з землі під тиском. У Московській області свердловина з самовиливом – це рідкість. У більшості місць рівень води піднімається вище вапнякового шару, але не вище поверхні землі. Але це до речі добре. Свердловина з самовиливом – це не завжди добре. У такий свердловині треба робити герметичним вихід – інакше вода буде постійно литися. Крім того в такий свердловині часто вода просочується вздовж стовбура – між стовбуром і нудно грунтом. У результаті місце навколо свердловини заболочується. Тому обов’язково робити дренаж під ключ.
У артезіанських свердловин є одна головна перевага – гарантований результат. Це означає, що якщо ви запросили бурову компанію, то вона однозначно добуде воду. Все питання лише в тому, що глибина, а стало бути і витрати можуть бути різними. Наприклад в Районі села Коняшино Раменського району глибина може бути всього 35м. Така глибина дуже вигідна господареві ділянки, і не вигідна бурової компанії. Тому за такі дрібні свердловини буровики зазвичай не беруться – відмовляються під різними приводами. А ось у селі Аксеново ситуація інша. Там глибина артезіанських свердловин досягає 200м. Коштувати така свердловина буде 400-450 тисяч. Очевидно, що для господаря це вже зовсім занадто дорого, але зате дуже вигідно для бурової компанії.
На ціну свердловини впливає також з якої труби вона зроблена. Якщо використовується одна сталева обсадна труба, то ціна за метр буріння мінімальна – близько 1800 р/м на момент 2016 року. Якщо ж усередині сталевої труби також використовується обсадна пластикова, то вартість буріння буде вище – 2100-2200 рублів за метр. Якщо використовується пластикова труба ПНД з вторсировини (зроблена по ТУ), то вартість буде дешевше, але така труба спочатку дає певний запах. А ось якщо труба зроблена по ГОСТу, то вона буде коштувати трохи дорожче, але вона міцна і без запаху.
Крім того артезіанська свердловина дає багато води і дуже довго працює. Дебет (витрата) досягає 3-5 кубометрів на годину. А термін служби 30-50 років. Буріння артезіанської свердловини – хороший вибір для автономного водозабезпечення.
Матеріали з сайту www.skvajina.com
