Гіпс (CaSO4?2H2O) — основний матеріал для сухої обробки приміщень. Гіпс — це прекрасний будівельний матеріал, який використовується вже не одну тисячу років, і продовжуватиме використовуватися завдяки унікальним фізичні, хімічним і технологічним властивостям будівельних матеріалів на його основі. До таких властивостей можна віднести здатність гіпсу «дихати», тобто поглинати вологу приміщення при її надлишку і виділяти назад при недоліку. Кислотність гіпсу відповідає кислотності шкіри людини, крім того, це матеріал нетоксичний, що дозволяє використати його в медицині. Його виробництво і використання не чинять шкідливої дії на довкілля, тобто матеріал є екологічно безпечним.
Гіпс не горить і стійкий до дії полум’я, що відповідае найвищим вимогам пожежної безпеки. У поєднань з ізоляційними матеріалами гіпс забезпечує високу звуко- і термоізоляцію. Абсолютно позбавлений запаху і електрично нейтральний. Як можна здогадатися, саме на основі гіпсу, в основному, створюються гіпсокартонні і гипсоволоконняні панелі, а також пазогребневІ плити.
Гіпс отримують з осадових гірських порід(CaSO4?2H2O), після чого, за допомогою випалення при температурі 120-160°З і подальшого помелу, надають йому в’яжучі властивості(отримують так звані гіпсові терпкі речовини). Іноді помел виконується до температурної обробки.
Властивості гіпсу можуть змінюватися залежно від температури і міри помелу. Залежно від межі міцності на стискування разлисподіваються 12 марок гіпсових терпких(ГОСТ 125-79). Марку терпкого означають Г- n, де n — мінімальна межа міцності при стискуванні зразків-балочок розміром 40x40x160 мм у віці 2 ч, наприклад, марка терпкого Г- 5 відповідає межі міцності при стискуванні 5 МПа. Державний стандарт розрізняє наступні марки гіпсових терпких : Г- 2, Г- 3, Г- 4, Г- 5, Г- 6, Г- 7, Г- 10, Г- 13, Г- 16, Г- 19, Г- 22, Г- 25. Наприклад, медичний гіпс має марку Г- 13, а гіпсовий сердечник листа гіпсокартону — Г- 4, що говорить про його украй невисоку міцність.
Розрізняють три міри помелу гіпсу : — грубий(I), середній(II) і тонкий(III), відповідно. Класифікація робиться по максимальному залишку(у відсотках) на ситі з осередками 0,2 мм: для грубого помелу це 23 для середнього — 14 а для тонкого — 2 .
