У сучасних санвузлах та ванних кімнатах встановлена ​​сантехніка та безліч побутових приладів. Вони підключені до інженерних комунікацій та мереж. Переплетення труб, відкриті лічильники та інші комунікації виглядають непривабливо, тому їх намагаються ховати у стіну або спеціальні короби. У такому разі обов’язкове встановлення ревізійних люків під плитку, придбати які можна тут https://komfortluk.com.ua/katalog/lyuki-pid-plitku, в магазині «Комфорт-люк». В цій статі ми розкажемо для чого потрібні ревізійні люки та познайомимо вас з їх різновидами. Даємо корисні поради щодо підбору розміру виробу. Розберемося, якими вони бувають та як вибрати потрібну модель.

Для чого потрібні ревізійні люки

У ванній або санвузлі зосереджена велика кількість інженерних комунікацій: каналізаційні та водопровід, проводка для живлення електроприладів. Щоб не псувати інтер’єр, це бажано закривати. Для цього використовують приховану установку, коли комунікації укладають у стіни або в підлогу і закривають різними екранами та коробами. У будь-якому випадку захованим трубопроводам потрібен періодичний профілактичний огляд. Крім того, у разі аварійної ситуації потрібний доступ до комунікацій.

Виходячи з цього планують розміщення ревізійних ніш. Їхні розміри мають бути достатні для того, щоб можна було оглянути та при необхідності відремонтувати комунікаційний вузол. Щоб закрити ніші та по можливості замаскувати їх, обладнають люки. Більшість із них має конструкцію, яка дозволяє обробляти їх тим самим матеріалом, що й основне оздоблення. Це може бути плитка, панелі, гіпсокартон під фарбування, тощо. Такі моделі називаються прихованим ревізійним люком або люком-невидимкою, оскільки абсолютно непомітні на основі.

Ніші можуть бути не лише ревізійними. Часто облаштовують приховані шафки, у яких зберігають запаси миючих препаратів, тощо. Такі ніші-сховища маскують за допомогою стандартних лючків-невидимок. Виходить дуже зручно — всі лічильники, водопровід та запаси необхідного приладдя заховані від сторонніх очей. При цьому при необхідності до них легко отримати доступ.

Конструкційні особливості виробу

Конструкція лючка залежить від місця розташування. Він може розміщуватися у підлозі, на стіні або на стелі. У будь-якому випадку виріб найчастіше складається з рами та дверцят. Рама монтується в отвір ніші і надійно в ньому фіксується. На неї встановлюються дверцята. Каркас-рама може бути нерегульованою або регульованою. У першому випадку змінити розміри не можна, потрібно вибирати виріб точно під отвір.

Регульовані рамки можна «підігнати», а надлишки довжини деталі після регулювання зрізати відповідним інструментом. Іноді трапляються безрамні моделі. Їх встановлюють за допомогою магнітних пластин, інші деталі фіксують на клей. Це не найзручніший варіант. Механізм відкриття дверей буває різним. Залежно від місця розташування «дверцята» можуть розкриватися, зміщуватися вліво чи вправо, зніматися.

Види ревізійних люків

За способом відкривання

За способу відкривання, розрізняють кілька видів лючків. Розберемо особливості кожного їх.

• Розпашний
  • Дверцята відчиняються убік. Це забезпечують петлі, аналогічні до тих, що ставлять на двері. Дверцята можуть бути на одне або два полотна. Останній варіант використовують для встановлення на великих отворах. Із-за ваги великі дверцята на одне крило провисають, тому ставлять моделі на два. Для відкривання/закриття полотна використовують традиційні ручки, магніти або присоски. Можливе встановлення прихованого ревізійного люка з натискним механізмом. Тоді не потрібні ручки або присоски, оскільки він відкривається за допомогою натискання. Але є обмеження: натискні конструкції монтуються тільки в стінах, тоді як інші розпашні системи підходять для стельового, настінного та підлогового монтажу.
• Зсувний
  • Конструкція із триланковими петлями. Вони рухаються поетапно: спочатку дверцята висуваються вперед, після чого зрушуються убік. Треба розуміти, що встановити зсувну систему можна тільки там, де достатньо місця для зсуву дверцят. Однак розпашні конструкції зазвичай вимагають ще більше вільного простору, тому зсувні частіше використовують для монтажу в обмежених умовах. Для закриття використовують магніти, присоски або роликові замки.
• Зйомні
  • Система без механізму відкривання та без петель. Кришка люка просто лежить на рамі. Конструкцію найчастіше встановлюють у підлогу, але можлива й настінна установка. В цьому випадку потрібно продумати, як кришка фіксуватиметься до основи. Це можна зробити за допомогою шурупів чи магнітів. При відкриванні лючка кришку просто знімають і забирають убік. Потім її встановлюють на місце.

По способу монтажу

За методом встановлення розрізняють два типи виробів. Розберемо обидва варіанти.

• Відкритий
  • Лючок із металевими або пластиковими дверцятами. Найчастіше такі моделі розстібні. Виріб як би «накладається» на основу. Це дуже помітно, і способів, як приховати ревізійний люк такого типу, небагато. Єдине, що можна зробити, це пофарбувати дверцята у відповідний до загальної обробки колір або обклеїти її шпалерами. Але це повністю не вирішить проблему, тільки згладить її. Лючок все одно буде помітним.
• Прихований
  • Виріб інтегрується в обробку інтер’єру. Дверцята люка-невидимки зроблені так, щоб їх можна було обробити таким же матеріалом, що й основа. Наприклад, укласти на дверцята плитку або змонтувати панелі. Зазор між каркасом і дверцятами мінімальний, тому зовсім непомітний. Правильно встановлений прихований лючок повністю «розчиняється» у фінішному оздобленні, помітити його складно.

За видом матеріалу

Основні елементи лючка можуть бути виготовлені з різних матеріалів. Охарактеризуємо можливі варіанти.

• Пластик
  • Найбюджетніше рішення. Виріб вологостійкий, досить міцний, не схильний до корозії. З недоліків слід зазначити недостатню надійність під час використання важкої обробки. Наприклад, навряд чи розумно облицьовувати пластикову рамку плиткою, а ось для гіпсокартону це цілком прийнятно. Люки відкритого монтажу у білому кольорі з часом можуть пожовтіти .
• Метал
  • Набагато міцніше і довговічніше за пластик. Випускають два типи металевих виробів. Сталеві витримують велике навантаження, не деформуються, служать довго. Сталь чутлива до вологи, тому вони захищені порошковим покриттям. Проте вважати їх цілком невразливими для корозії не можна. Алюмінієві моделі нечутливі до вологи, можуть монтуватись у вологих приміщеннях.

Як підібрати розміри люка під плитку

Насамперед, треба визначити розміри отвору. Вони мають бути такими, щоб можна було не лише оглядати трубопроводи чи лічильники, а й обслуговувати їх, а за потреби й міняти. Методика підбору розмірів для лючків різних типів є схожою, але є нюанси. Ми підготували докладні чек листи для всіх варіантів.

Модель що знімається:

1. Заміряйте сторони отвору.
2. Визначте розкладку облицювання. Порахуйте кількість плиток, яка знадобиться, щоб закрити отвір.
3. Розрахуйте мінімальні розміри дверцят. У цьому випадку облицювання може виступати за рамку не менше ніж на 2 мм.
4. Визначте максимальні розміри полотна. У цьому варіанті облицювання виступає за рамку не більше ніж на 50 мм.
5. Порівняйте розраховані величини з магазинними моделями, виберіть потрібну.

Важливий момент. Визначте місце розташування люка, орієнтуючись на розкладку облицювання та ширину міжплиткових швів. Якщо цього не зробити, плитку на дверцятах доведеться підрізати, що дуже небажано.

Зсувна чи розстібна модель:

1. Заміряйте отвір.
2. Визначте розкладку та розміри облицювання.
3. Розрахуйте кількість плиток, що знадобиться, щоб закрити отвір.
4. Розрахуйте мінімальний розмір дверцят. Облицювання може виступати за периметр рами не більше ніж на 5 мм.
5. Визначте максимальний розмір полотна. З боку петель плитка може виступати не більше ніж на 50 мм. На протилежній петлі стороні облицювання може виступати на третину своєї ширини або висоти. Але при цьому виступ не може бути більшим за 70 мм. Інакше зростає ризик пошкодження виробу у процесі експлуатації.
6. Отримані розміри порівнюють з технічними даними моделей у магазині та вибирають із них найбільш підходящу.

Ревізійний люк із замком чи без нього – необхідний елемент будь-якого санвузла. Його ставлять на стелю, стіну, підлогу, на екран ванни , щоб отримати вільний доступ до замаскованих комунікацій. Це дає можливість сховати лічильники, труби чи організувати нішу-сховище так, щоб не постраждала цілісність оформлення кімнати.