Відмінною особливістю флексографії є пружна опукла форма печатки, зазвичай виготовлена з полімерів, рідше з гуми. Завдяки цьому така техніка може застосовуватися у випадках, коли підстава не є ідеально рівною. Цей метод є найбільш універсальним, якщо мова йде про можливості друку на різних підставах.
Історія флексодруку
- 1853 – початок флексографії, коли в Сша створили перший гнучкий диск для роторної машини. На початку існування флексографію називали анілінової печаткою, так як використовувались анілінові фарби, які в даний час розглядається як нестійке і мазкі;
- 1960 – початок виробництва синтетичних анілінових барвників компанією BASF;
- 1890 – створення перших машин для друку аніліновими фарбами на спиртовій основі;
- 1938 – розроблена технологія виробництва водорозчинних фарб для флексографічного друку. У тому ж році запатентований вал для друку такою фарбою. У наступні роки було покращено покриття валу (в даний час керамічне);
- 1951 – оголошення конкурсу на нову назву для анілінового друку компанією Mosstype Corporation. Наприкінці 1952 року було прийнято назву флексографія;
- 1972 – введення фотополімерних друкарських форм;
- 1986 – впровадження технологій втулки форм;
- 1996 – впровадження CtP для виробництва друкарських форм;
- 2002 — компанія Планета Пластик як перша в Україні застосовує флексографію для виробництва і починає надавати послуги за наступним посиланням: http://www.planetaplast.com/uslugi/fleksopechat.
Підготовка форми друку
Історично друкарська форма для флексографії була виготовлена з натуральної гуми, потім з бутадієн-нітрильного каучуку і бутилового спирту, а в даний час найбільш широко застосовується фотополімер. Так матеріали мали все більшою стійкістю до різноманітних розчинників, завдяки чому можна було змінювати тип розчинників, присутніх у фарбі для флексографічного друку.
Підготовка до флексографічного друку являє собою досить складний процес, як на стадії верстки, так і при виготовленні друкарських форм. На стадії проектування слід враховувати явище розтягування форми, нанесеної на вал. Це пов’язано з тим, що форма гнучка і має певну товщину. При надіванні такої форми на циліндр верхній її шар піддається натяжці, отже відбувається спотворення зображення. Щоб уникнути цього явища, на етапі підготовки слід відповідно зменшити малюнок в одному напрямку.
Комп’ютерні програми для підготовки форми до нанесення полімерів враховують виправлення форми, а також змінюють ділянки кольорів так, щоб межі кольорів не викликали «прогалини, викликані неточним перекладом різних кольорів на поверхню.
