На підбір гідроізоляційних матеріалів впливає в першу чергу тип і спосіб використання захищеного об’єкта/приміщення, місце установки, тип та розташування шарів в ізольованою перегородці. Суттєвим є також рівень навантаження вологи, в тому числі кліматичні умови, рівень грунтової води і наявність агресивних сполук в ній, а також додаткові вимоги, наприклад санітарні, які пред’являють до окремих об’єктів.
Будівельне законодавство
Необхідність виконання гідроізоляції будівельних об’єктів заснована на вимогах, зазначених у будівельному законодавстві, щодо безпечної експлуатації, а також відповідних санітарно-гігієнічних умов, економії енергії і теплоізоляції будівельних перегородок, що накладає на проектувальника обов’язок урахування впливу зовнішніх факторів на об’єкт протягом усього періоду його використання. Важливим зовнішнім фактором є вплив води, яка представляє загрозу для будівельних об’єктів.
Вода діє на будівлі, як правило, з’являється у вигляді опадів: дощу, снігу, туману. При цьому деякі об’єкти (резервуари, басейни, канали, дамби тощо) особливо уразливі для згубного впливу води протягом усього періоду експлуатації. Залежно від ступеня загрози слід застосовувати відповідний тип гідроізоляції.
Технічний прогрес і все більш високі вимоги до якості будівельних матеріалів змушують використовувати все більш якісні, ефективні і довговічні ізоляційні матеріали. Ці тенденції можна спостерігати в промисловому будівництві житла, так як гідроізоляція має величезний вплив на довговічність, комфорт, а також витрати на експлуатацію об’єктів.
Види і призначення гідроізоляції
Гідроізоляцію можна класифікувати по-різному: залежно від призначення, місця будівництва, типу використовуваних матеріалів і т. д.
Основний і найбільш інтуїтивно зрозуміле поділ пов’язано зі способом укладання шару гідроізоляції – виділяється ізоляція вертикальна і горизонтальна. Гідроізоляція стін та фундаментів відноситься до першої, а даху до другої. Часто спільно з гідроізоляцією встановлюють дренажну систему, яка сприяє відводу води від об’єкта в колодязі або каналізацію.
Другим основним поділом гідроізоляції є відмінність за типом небезпеки. Відповідно до діючих у будівництві технічними умовами виділяються наступні три групи гідроізоляції:
- легкого типу;
- середнього типу;
- важкого типу.
Ізоляцію легкого типу застосовують для захисту споруд від проникнення вологи у бічному напрямку. Її не слід застосовувати для захисту від води та прямих опадів(наприклад, у разі покрівлі) або для горизонтальних перегородок (ізоляції терас, водопропускних труб, підземних резервуарів тощо). Таку ізоляцію застосовують на об’єктах, розташованих вище рівня грунтових вод.
Ізоляцію середнього типу застосовують для захисту будівлі від вологи, прямих опадів, у разі горизонтальних і вертикальних перегородок. Ізоляцію цього типу не слід використовувати для захисту споруд від води під тиском. Винятки з цього правила можуть бути випадки, коли тиск води є тимчасове або коли повна герметичність не потрібно. Ізоляція середнього типу потрібна найчастіше тоді, коли трохи нижче рівня закладення фундаменту знаходиться грунт пропускає воду, а на рівні фундаменту грунт є водонепроникним.
Ізоляцію важкого типу застосовують для захисту будівельного об’єкту від води під тиском, коли знаходиться нижче рівня ґрунтових вод, а також у разі важких грунтів, на яких після дощу довго залишаються калюжі з-за складного проходження води в грунт.
Гідроізоляцію також можна розділити за матеріалами, з яких вона зроблена – так виділяється мінеральна ізоляція, бітумна та пластикова.
