З мурахами я змагаюся давно і, треба зізнатися, постійно програвав. Поки восьмирічний Кузьма Сергійович, бавлячись своїми стрілялками, не порадив: «Дідусю, а ти, як я, — електрошоком!»

Дійсно, на пасовищах для бичків і телиць електричну огорожу придумали, для гусениць на деревах — ловчі пояси, вирішив і я спробувати электропояс.

У плоского двожильного дроту зрізав з одного боку по всій довжині ізоляцію, тобто оголив дві мідні жили (рис. 1). Відстань між жилами
близько 2,5 мм. Обвив кількома витками цього проводу стовбур деревця голими жилами назовні. З одного боку проводу до кінців жил під’єднав пальчикову батарейку АА 1,5 вольт, інші кінці жив залишив розсунутими-виходить, розімкнути ланцюг (рис. 2 і фото). Батарейку і жили закріпив за допомогою трубки від корпусу маркера, гумки від велокамери і скотча.

Принцип дії электропояса: при спробі перелізти через кільцеву перешкоду (через оголені жили) мураха своїм тільцем накоротко замикає електроланцюг і потрапляє під напругу.

Результат: одні мурахи відвалюються відразу, інші уползают до своїх, щоб поділитися життєвим досвідом. Відлякати — це гуманно, і без хімії…

Валерій Добровольський Довидович
р. Київ

USamodelkina.Ru