Tag Archives: монтаж

Афиша, Вентиляция, Компании

Проектування місцевої вентиляції.

Leave a comment

Вентиляційна система забезпечує, як правило, повітрообмін в межах конкретного будинку або приміщення. Кімнати можуть відрізнятися за призначенням, наявності обладнання, розміром, кількістю людей, рівнем забруднення повітря та ін. Тому не обов’язково дотримуватися однакових параметрів навколишнього середовища у всіх приміщеннях. В такому випадку використовують вентиляцію, розділену на зони. Проектування місцевої вентиляції.

Що являє собою зональна вентиляція?

За способом організації повітрообміну вентиляція ділиться на 2 основних види: загальнообмінна і місцева. Перший тип досить поширений при організації повітрообміну в рамках однієї будівлі з однаковими характеристиками повітря. Якщо ж створення нормальних умов повітряного середовища недоцільно або неможливо, тоді встановлюють систему, що забезпечує одночасну подачу повітря з різними параметрами в окремі кімнати — зони. До даних показників належать:

  • витрата повітря,
  • стан приміщення,
  • температура повітря, що подається,
  • швидкість руху струменя та ін.

Місцевий принцип передбачає розмежування окремих зон. За кожною з них закріплюється певне обладнання. Система подає повітря одночасно, але у кожного приміщення подача або вихід повітря будуть з різними параметрами. Головна перевага, яку отримує споживач, це зниження продуктивності обладнання там, де це не потрібно. При грамотному регулюванні можна значно заощадити на електроенергії, уповільнити знос техніки.

Зональну вентиляцію доцільно використовувати в габаритних приміщеннях, де подача повітря відбувається в робочий простір. Це також ефективно застосовувати, коли в кімнатах виділяються різні шкідливі речовини, і вони видаляються окремо.

Місцева вентиляція: сфера застосування та види.

Зональна система кондиціонування — це кращий варіант, коли потрібне видалення / подача повітря локально. За рахунок цього створюються необхідні умови повітряного середовища в обмеженій зоні. Зверніть увагу, що в кожному приміщенні встановлюється окреме вентиляційне обладнання.

Вентиляція місцева розділяється на:

  1. Припливну — знижує температуру в конкретних робочих місцях і доставляє чисте повітря в задану локацію. Така установка забезпечує подачу чистого повітря в зону дихання робітників.
  2. Витяжну — гарантує видалення забрудненого повітря з місць, найближчих до зони виділення шкідливих речовин.

Найчастіше зональну можна зустріти в виробничих цехах. Основним її завданням є забезпечення комфортних умов перебування співробітників. Це дуже важливо, оскільки виробничі процеси зазвичай супроводжуються шкідливими виділеннями (вологою, теплом, пилом, токсичними газами, парою і т.д.). Поширившись по периметру, такі виділення призводять до зміни стану і складу повітряного середовища. Це може вплинути на стан здоров’я працюючих, їх самопочуття, концентрацію і продуктивність.

Крім промислових об’єктів, місцеву вентиляцію використовують на підприємствах громадського харчування і побутового обслуговування населення. Навіть в житлових будинках можна часто зустріти витяжку на кухні, туалеті або у ванні. Таке обладнання потрібно скрізь, де потрібно нейтралізувати чадні гази, теплопостачання, дим, пил та ін.

Схема локальної вентиляції.

Вибираючи схему зональної, потрібно враховувати наступні аспекти:

  1. Метод подачі повітря: рівномірно розподілений або зосереджений;
  2. Виразність таких факторів, як виділення або відсутність виділення газу, пилу та інших речовин;
  3. Значне або незначне волого- і тепловиділення;
  4. Зону повітроподачі: по висоті приміщення (нижня / верхня) або робоча (постійні місця);
  5. Напрямок подачі повітря струменями (похилими вниз, горизонтальними або вертикальними, спрямованими зверху вниз);
  6. Робочу категорію: легка, середня або важка;
  7. Висоту монтажу повітропроводів.

Замовити проектні роботи систем зональної за найкращими цінами можна на сайті 7-vz.com. Компанія здійснює проектування систем зональної / місцевої вентиляції будь-якого ступеня складності. У сферу послуг включено:

  • проектування,
  • монтаж,
  • пуско-налагоджувальні роботи,
  • сервісне обслуговування.

Компанія «Вент-заводи», — проектування вентиляції, монтаж. https://7-vz.com. Телефонуйте: +38(044) 221-25-52

_

Афиша, Компании

Отделка балконов сайдингом – стандартно и с утеплением

Leave a comment

Оконный фасад на балконе выполняет функцию ограждения, внутренняя отделка создает комфорт, а чем важна обшивка парапета снаружи? Почему специалисты рекомендуют ее для заказа? Попробуем объяснить на примере. Представьте себе окна без подоконников, двери без лудки или помещение без электрификации. Вроде все есть, можно пользоваться, да только ненадежно как-то все, недоделано, неудобно. Так и с внешней обшивкой. Отделка балконов сайдингом, например, дает такие преимущества, как:

  • Во-первых, защита конструкции от внешних факторов, как следствие – продление срока эксплуатации!
  • Второй плюс – утепление.
  • Третье достоинство – хорошая шумоизоляция.
  • И наконец, эстетика, завершенный вид.

Заказать отделку балконов сайдингом выгодно!

Учитывая все вышеперечисленные сильные стороны, не сложно понять, что такая отделка принесет немалую пользу. А чтобы ваши сомнения по поводу заказа окончательно развеялись, мы сообщим вам, что стоит эта услуга недорого! Самая дешевая и качественная отделка балконов сайдингом заказывается здесь с такими возможностями, как:

  • Стандартная обивка парапета.
  • Отделка балконов сайдингом с применением утеплителя.
  • Обшивка в разном цвете на ваш вкус.

Примите к сведению! О заказе наружной отделки необходимо подумать заблаговременно, так как к этим работам приступают до установки окон, когда обеспечен открытый доступ ко всей площади перил. В случае шаткости ограждения сначала будет произведено укрепление. А при ремонте с каркасным выносом внешняя отделка войдет в обязательный перечень рабочего плана с рекомендованным утеплением расширяющего каркаса.

Отделка балконов сайдингом – цены от «4etag»

В долгу вы не останетесь! После обивки ваш балкон прослужит вам десятилетия без каких-либо процессов разрушения. Конструкция сразу приобретет респектабельный вид, станет теплее, тише, а, значит, комфортнее. При расчете стоимости будут учитываться площадь отделки, объем и цена заказываемого материала для наружных работ, а затем и остеклительных. На монтаж окон, кстати, действуют хорошие акционные и бонусные предложения. Наряду с наружными можно заказать и внутренние отделочные работы с электрификацией и меблировкой. Сделать замеры можно бесплатно! Для этого перейдите на специализированный сайт 4etag.com.ua, и закажите услугу онлайн вместе с расчетом стоимости.

Как выбрать?, Отопление, Энциклопедия ремонта

Выбор теплого пола и основные принципы его установки

Leave a comment

Выбрать теплый пол, который соответствовал бы вашим требованиям, достаточно сложно. Необходимо принимать во внимание множество нюансов, таких как доступный способ монтажа, требования к энергоэффективности и т. п. Если вы решили установить теплый пол, то необходимо правильно выбрать тип и вид теплого пола. Это может быть теплый пол инфракрасный или электрический, нагревательный мат или греющий кабель. На что обращать внимание вы поговорим с вами далее…

Выбор теплого пола: основные критерии выбора

Основной критерий, на который чаще всего обращают внимание, когда выбирают теплый пол электрический – цена, влияющая на выбор бренда, модели, типа конструкции… Однако мы забываем, что с недорогими системами подогрева напольного покрытия нередко возникают существенные проблемы, которые со временем сказываются на их работе.

Если вы хотите, чтобы система теплого пола работала наиболее эффективно, то при ее выборе необходимо учитывать следующие нюансы:

  • Материал напольного покрытия. Под плитку лучше всего подойдет электрический теплый пол (греющий кабель, нагревательный мат), а вот под ламинат или паркетную доску отличным решением будет инфракрасная (пленочная) система обогрева;
  • Высота потолка. Если поднять высоту пола нет возможности, то оптимальный вариант – это термомат или пленочный теплый пол, в иных случаях рекомендуется использовать греющий кабель, который отличается более высокой износостойкостью;
  • Влажность помещения. В таких помещениях как баня, ванная комната, санузел и т. п., где обычно укладывается напольная плитка, рекомендуется использовать нагревательный мат или греющий кабель;
  • Затраты электроэнергии. Не секрет, что большинство потребителей отдают предпочтение наиболее экономичным системам отопления. Самым привлекательным в этом плане является инфракрасный теплый пол, на втором месте – греющий кабель, на третьем – нагревательный мат, который потребляет на 30% больше электроэнергии, чем кабель;
  • Особенности монтажа. В случае с матами и пленкой монтаж осуществляется без особых проблем и достаточно быстро, а вот установка теплого пола электрического в виде греющего кабеля потребует проведения некоторых работ: утепления основания пола (плиты перекрытия), укладки гидроизоляции, заливки стяжки;
  • Доступность обслуживания и ремонта. Здесь преимущество несомненно на стороне нагревательных матов и пленки, так как для их ремонта или замены потребуется лишь демонтировать напольное покрытие, а вот с кабелем будет куда сложнее, так как для его обслуживания необходимо будет разбивать стяжку пола.

Если вы хотите выгодно приобрести систему напольного обогрева для квартиры или загородного дома, посетите интернет-магазин AmperCity.com.ua, где вы сможете недорого купить теплый пол Деви в Одессе, который отлично подойдет для установки в ванной комнате, на балконе, в спальне…

Видео, Своими руками, Энциклопедия ремонта

Установка металлической двери: инструкция и видео

Leave a comment

Установка металлической двери намного проще чем деревянной, так как отдельные элементы дверной коробки не нужно соединяются между собой перед ее креплением в дверной проем, об этом позаботился производитель. Это ускоряет процесс монтажа. Металлическая коробка жесткая, ее не ведет, а это значительно упрощает и выставление коробки по уровню.

Крепление дверной коробки в существующем дверном проеме

Первоначально стоит снять полотно двери с коробки. Далее дверную коробку устанавливают в дверной проем. Нужно помнить, что между дверной коробкой и стеной должно остаться примерно 2 см зазора. Расстояние это регулируется деревянными клиньями которыми и первоначально фиксируется коробка в проеме.

Обратите внимание! Снизу под раму ставят полоски резины или войлока. Они будут подавлять шум при закрывании двери.

Места размещения клиньев

Клинья размещают начиная сверху. Проверяем, имеет ли дверная коробка в каждом углу прямой угол, стоит отметить что если вы приобрели двери наружные металлические хорошего производителя, например Бульдорс, то проблем с этим у вас не возникнет. С помощью уровня нужно проверить установку дверной коробки по вертикали и горизонтали, используя клинья можно корректировать это значение.

После того как коробка выставлена по уровню и зафиксирована клиньями крепим ее к стене. В металлических стойках  имеются отверстия  под анкера, все что нам остается это через них просверлить отверстия в стене.В отверстия следует вбить анкера крепежные и аккуратно затянуть винты.

Если вы сомневаетесь в крепости стоек дверной коробки то между ними нужно установить перемычки, можно из обычной доски вырезанной по размеру. Коробку тщательно оклеиваем малярной лентой а в щель между стеной и дверной коробкой надуваем монтажной пены.

Баллон с пеной нужно держать клапаном вниз. Заполнять щель пеной только наполовину, потому что позже она расшириться. Через час, когда пена высохнет, срезаем ножом ее излишки. Перед снятием малярной ленты также обработайте место соединения дополнительно силиконом.

Затяните  анкера, замаскируйте их колпачками. После закрепления коробки в стене навешиваем полотно, устанавливаем замок и ручки. Вот и все, как видим ничего сложного в установки металлической двери нет. В приложении к материалу рекомендуем вам посмотреть видео к этой статье чтобы на свои глаза увидеть как проходит процесс монтажа своими руками.

 

 

 

Своими руками, Энциклопедия ремонта

Як зробити теплу підлогу на балконі або лоджії

1 Comment

Поетапне виготовлення теплої підлоги на балконі своїми руками. Процес монтажу каркаса за допомогою дерев’яних лаг. Монтаж каркаса, настил утеплювача і встановлення плити.

Питання теплої підлоги на закритих лоджіях і балконах гостро постає після встановлення на них нових пластикових вікон. Тільки тоді можна вважати, що ви отримали в своє розпорядження хоч і невелике, але цілком самостійне і окреме приміщення. Зрозуміло, щоб на балконі було тепло, необхідно спорудити на ньому теплу підлогу. Як це зробити самостійно, ви дізнаєтеся з цієї статті.

Початок робіт

Почнемо з того, що необхідно визначити висоту майбутньої підлоги. Зазвичай її роблять врівень з рівнем кімнати або врівень з виступаючим на балконі поріжком. Вважається, що оптимальна висота підлоги повинна бути близько 15 см. Нашу підлогу будемо робити, використовуючи дерев’яні дошки і плиту ДСП (OSB).

Що потрібно для роботи:

  • Лаги. Краще використовувати квадратні. Підрахувати необхідний метраж можна дуже просто. Нам буде потрібно 3 довгих (по довжині балкона) і орієнтовно, для стандартного балкона завдовжки 3,5 м, 6 коротких по ширині балкона.
  • Плити ДСП або OSB.
  • Мінеральна вата або пінопласт товщиною 5 см
  • Саморізи довжиною 75 мм
  • Дюбелі довжиною 80 см та шириною 6 мм
  • З інструменту знадобиться перфоратор з буром 6 мм завтовшки, шуруповерт, дриль, рулетка і гострий ніж.

Процес монтажу каркаса за допомогою дерев’яних дощок

Спочатку рекомендується розташувати на бетонній підлозі короткі з інтервалом між ними 70-80 см. Їх необхідно просто прибити до підлоги дюбелями, без визначення правильності їх установки по рівню. Для цього потрібно просвердлити дрилем (не до кінця) отвори, через які за допомогою перфоратора прибиваються до бетону. Після того, як всі лаги прибиті, укладаються довгі поздовжні лаги. Вони не повинні йти впритул зі стіною і передньою стінкою балкона. Можна укладати лаги і навпаки, але це потребує тривалого процесу вирівнювання.

Поздовжні дошки перевіряються за допомогою довгого рівня  на предмет знаходження найвищої точки. Лага, на якій знайдена така точка, вирівнюється в поздовжньому відношенні за допомогою клинів або підкладок. Поздовжня дошка прикручується саморізами до поперечним лагів. Саморізи утоплюемо за допомогою шуруповерта вглиб верхніх лаг. Після цього проводиться вирівнювання двох інших лад щодо вже встановленої першої лаги. Використовуючи рівень і монтажні клини, всі три лаги встановлюються в одну площину. Клини для забезпечення стійкості підкладаються під дошки з обох сторін. Дві лаги також прикручуються до коротки поперечок.

Процес утеплення підлоги

Розберемо два варіанти утеплення:

  • За допомогою товстого пінопласту. За допомогою рулетки заміряються відстані між сусідніми дошками. За цими розмірами вирізаються шматки пінопласту і щільно вставляються у проміжки лад.
  • За допомогою мінеральної вати. Вата укладається в 1-2 шари між поздовжніми лагами.

Загальні вимоги до укладання утеплювача:

На підлозі не повинно залишатися неутеплених просвітів. Всі проміжки між дошками і стінами також повинні бути заповнені.

Монтаж плити

За потрібними розмірами вирізаються шматки плити ДСП, укладаються на підлогу і прикручуються до поздовжніх лагів саморізами завдовжки 45-50 мм. Для правильного визначення місця знаходження лаги на стінах ставляться відмітки, і проводиться лінія. Необхідно стежити за тим, щоб шматки плити не стикалися і не зачіпали за стіну. У цьому разі виникнення неприємного скрипу буде вам гарантовано. Робіть проміжки між шматками близько 2-3 мм. У місці заходу плити на балконний поріжок плита не повинна прогинатися. Якщо вона «грає», то ви невірно розрахували висоту лаг. У цьому випадку її доведеться прибити дюбелями в двох місцях до бетонної порожку.

Якщо для утеплення підлоги використовувалася вата, то її частинки в процесі експлуатації можуть проникати через невеликі щілини на балкон, що дуже небажано. Тому, якщо в підлозі є якісь незабиті щілини, їх бажано закрити за допомогою монтажної піни.

Далі проводиться настил на плиту лінолеуму або ламінату. Монтаж теплої підлоги закінчений.

Материалы для ремонта, Окна, Энциклопедия ремонта

Коли краще всього встановлювати нові вікна ПВХ?

Leave a comment

Монтаж вікон ПВХ — коли найкраще робити? І часто це питання звучить тоді, коли людина хоче дізнатися можна проводити монтаж вікна взимку. У статті ми спробуємо відповісти на це питання.

Сучасний віконний профіль, склопакети, а насамперед піна монтажна, є дуже стійкими до різних температур. Навіть матеріали для облицювання зовнішніх укосів є такі, яким будуть не страшні ні морози, ні спека, ні сніг ні вода. Тому вікна можна монтувати круглий рік, а замовити монтаж ви завжди можете тут, не залежно від пори року.

Звернути увагу потрібно в першу чергу на піну, її температурний діапазон. Діапазон цей ділить піну на 3 види:

  • літня — від +5 до +35°С;
  • зимова — від -18 до +30°С;
  • всезезона — від -10°С до +30°С.


Як бачимо, зима виходить навіть менш страшна, ніж спекотне літо.

Зверніть увагу! З власного досвіду рекомендую підібрати так, щоб температура повітря була не нижче 0 градусів за Цельсієм, так як при більш низькій температурі погіршуються деякі властивості монтажної піни. В основному обсяг виходу з балона.

Якщо наважуєтеся на заміну старих вікон на нові, то візьмемо до уваги той факт, що демонтаж і монтаж вікна займає кілька годин, а значить, погода має бути більш менш сприятливою. Не рекомендується міняти вікна в житловому приміщенні при морозі -18, холодно все таки.

Порада! Нові вікна приїжджають в транспорті обклеєні захисною плівкою. Після монтажу така плівка повинна бути видалена. Проте бувають ситуації, що монтажники пропонують залишити цю плівку, а ми клієнти згодні на це, думаючи, що завдяки цьому вікна довше будуть в ідеальному стані. На жаль, це помилка — якщо плівку не забрати відразу після установки, потім це буде дуже важко зробити. Під впливом сонця або морозу плівка руйнується і буде нерівномірно відшкарлуплюватися, і навіть після того, як її повністю зняти на профілі ПВХ залишаються непривабливі плями.

Щоб бути впевненими що вікна будуть добре встановлені і прослужать вам не один рік вірою і правдою, незважаючи на те що і своїми руками це зробити не дуже важко,краще всього замовляти установку там же, де ви і вікна купуєте. Таким чином ви отримаєте гарантію, і якщо щось не дай бог станеться, ви зможете звернутися в компанію, яка продала вам вікно з претензією. Якщо ж ви самі встановіть вікна то при проблемах з вікном компанія буде бити на те, що винні монтажники.

[warning]Зверніть увагу! Не забудьте на стадії вимірювання вікна узгодити з замірщиком розмір внутрішнього і зовнішнього підвіконня. Зверніть увагу на розміри укосів. [/warning]

Своими руками, Энциклопедия ремонта

Світлодіодна стрічка RGB: властивості та монтаж

Leave a comment

Світлодіодна стрічка RGB — це сучасне освітлення з низьким енергоспоживанням і тривалим терміном служби. Дуже економічний варіант освітлення, до плюсів слід віднести швидкий монтаж і високу потужність світіння. А якщо все це ще й об’єднати з фантазією, підійти до монтажу стрічки творчо, то різноманітність можливих композицій просто ошелешує.

Розглянемо що собою являє rgb стрічка на основі самого поширеного пристрою.

Опис

  1. Довжина смуги LED RGB котушки: 500см, і її можна різати на шматки до 10 см.
  2. Мінімальний радіус вигину 2 см, одного разу зробив загин повинні бути закріплені, щоб уникнути повторення, щоб уникнути втоми матеріалу.
  3. Світлодіодна стрічка RGB має низьке споживання енергії 7,2 W на 1м.
  4. Довгий термін служби, близько 50000 тисяч годин світіння.
  5. Завдяки своїй гнучкості ідеально підходить для декоративного освітлення інтер’єру.
  6. Ступінь захисту IP65 дозволяє використовувати продукт на вулиці або у вологих приміщеннях.

Монтаж світлодіодної стрічки

Установка проста і дуже швидка, RGB стрічки можна легко і швидко монтувати на гіпсокартоні, дереві, кераміці, бетоні та інших матеріалах. Монтаж до основи можна здійснити за допомогою: ізоляційної стрічки LED, клею, профілю LED.

З’єднання стрічок виконується з допомогою конекторів (мама, тато) або шляхом пайки .

  • З’єднання за допомогою пайки повинні бути виконані на спеціальних підкладках (разом з «+/-«). Час пайки не повинна перевищувати більше 10 сек. Максимальна температура паяння становить 260°C.
  • панелі світлодіодні rgb також можна різати, найменший елемент може бути видалений шляхом вирізання ножицями в потрібному місці, що 10см.

Порада! Не рекомендується підживлювати ділянок довжиною більше 5м, в поєднанні з інтерфейсом. З’єднання частин більш ніж на 5м від одного джерела живлення може бути виконано тільки в паралельному з’єднанні. (окремі дроти живлення до блоку живлення). Слід пам’ятати про вибір діаметру дроту для можливих перепадів напруги.

Зверніть увагу! Необхідно докласти максимум обачності, щоб поверхня, на якій кріпиться стрічка була чистою і сухою, ретельно очистіть покриття від масляних плям, силікону або пилу. Поверхня повинна бути чистою і мати цілісність структури.

Інформація з техніки безпеки

НІКОЛИ не монтуйте смужки світлодіодних стрічок при підключеноій напрузі !!!

  • Стрічку LED RGB, ні один з її компонентів не можна піддавати тиску або механічної деформації.
  • Акуратно проводите монтаж, поспіх може призвести до пошкодження доріжок.
  • Необхідно дотримувати правильну полярність електрики. Неправильна полярність може пошкодити стрічку LED.
  • Паралельне підключення — рекомендується, так як це безпечно. Послідовне з’єднання не рекомендується. Різкий стрибок напруги може призвести до перевантаження і пошкодження пристрою.
  • Переконайтеся, що подана напруга 12 в постійного струму.
  • У разі кріплення на металевих або інших матеріалах які проводять струм, потрібно зробити ізоляції між стрічкою RGB і поверхнею, на якій вона монтується.

Зверніть увагу! Світлодіодні стрічки RGB упаковані в спеціальні сумки які перешкоджають утворенню статичної електрики. Не виймайте з них стрічку без потреби, а під час монтажу, невикористані шматки тримайте в упаковці.

  • Установка стрічок RGB повинна бути виконана з дотриманням всіх правил, норм безпеки. Тільки кваліфікований персонал (електрик) може мати право на установку.
  • Виробник/імпортер/дистриб’ютор не несе відповідальності за збитки або тілесні пошкодження, що виникли в результаті неправильного використання пристрою.

Висновок

Незважаючи на простий монтаж ргб стрічок краще зверніться до кваліфікованого професіонал, якщо у вас є які-небудь сумніви що до роботи пристрою, безпеки або способу підключення. В ознайомлювальних цілях пропонуємо вам подивитися відео до цієї статті як зробити монтаж РгБ стрічки

Материалы для ремонта, Цены на материалы, Энциклопедия ремонта

Монтажна піна

Leave a comment

Усі бачили на будівництвах і у будівлях, де ведеться ремонт, як з щілин дивними горбами стирчить матеріал, схожий на пінопласт. Але так він виглядає тільки візуально, а на дотик виявляється дуже твердим.

Це — монтажна піна — однокомпонентний пінополіуретановий герметик.

Монтажна піна прийшла на зміну цементу і клоччю.

Раніше процес герметизації у будівельних і ремонтних роботах віднімав багато часу і був малоефективний. Цемент розбавляли водою і змішували його з клоччям. Цим розчином замазували щілини і чекали, поки він захолоне.

Винахід монтажної піни в аерозольній упаковці став істотним полегшенням для будівельників. Та і прості обивателі не зазнають тепер утруднень при ремонтних роботах.

Монтажна піна продається у балонах, що містять рідкий передполімер і газ-витискувач — пропелент.

Під впливом газу-витискувача рідка маса виходить назовні і заповнює порожнечі, в які спрямований струмінь. Під впливом вологості повітря досить швидко відбувається реакція полімеризації(застигання).

Монтажна піна має наступні функціональні властивості:

монтажні;

ущільнювачі;

тепло- і звукоізоляційні.

Достоїнства монтажної піни

Напевно про достоїнства і переваги цього матеріалу фахівець-будівельник міг би розповідати досить довго, але для людини що не займається будівництвом професійно, перерахую основні з них:

Потрапляє під натиском газу у будь-які важкодоступні місця і вузькі щілини;

Швидко застигає і набуває виду міцного герметика;

Підходить для роботи з будь-якими будівельними матеріалами, окрім поліетилену, тефлону, силікону.

Монтажна піна має одно характерну властивість: вона збільшує свій первинний об’єм в два-три рази. Цей момент необхідно врахувати при веденні монтажних робіт.

При монтажі дверних і віконних блоків слід встановлювати розпірки, що запобігають деформації конструкції.

Ознаки якісної монтажної піни

Хороша фіксація на поверхні(піна не повинна стікати);

Незначна усадка(усадка — здатність піни зменшуватися в розмірі в процесі висихання);

Хороша еластичність;

Застигла монтажна піна не має бути крихкою і ламкою, особливо під впливом низьких температур;

Вес балона з вмістом пінотворної речовини 750 мл повинен складати 850-920 р.

Нині ринок заповнений різними видами монтажної піни. Але варто дуже уважно віднестися до вибору товару. Не можна керуватися тільки ціною.

Багато виробників порушують технології виробництва і використовують як газ-виштовхувач шкідливі для здоров’я і екології гази.

Перед придбанням монтажної піни обов’язково ознайомтеся з інформацією про якісні характеристики монтажної піни за допомогою інструкції у фахівця або в Інтернеті.

Ціна  монтажна піна

професійна (наноситься за допомогою пістолета для піни) 50 грн

не професійна (не потребує додаткового інструмента) 40 грн

Новости, Про ремонт, Своими руками, Энциклопедия ремонта

Фотоплитка виготовлення і монтаж

1 Comment

Фотоплитка — досить нове явище в дизайні інтер’єру, дуже оригінальне і свіже рішення для оформлення ванни і кухні.

Дуже широкі ідеї для оформлення, недоступні раніше, можуть бути втілені в життя завдяки фотоплитці.

По суті, фотоплитка це керамічна плитка, на лицьову сторону якої нанесений малюнок. Застосовуватися плитка може як окремими частинами, так і у вигляді великих панно з панорамним малюнком.

 Розмір стандартних картин з фотоплитки — 1,5 на 1,5 і 0,8 на 1,5 м.

Фотоплитка може також виготовлятися з розжареного скла, якщо до неї пред’являються високі вимоги відносно зносостійкості.

На вигляд фотоплитка ніяк не відрізняється від звичної усім керамічної глазурованої плитки. У неї гладка стійка до подряпин поверхня з чітким яскравим зображенням на нім.

Зображення на плитку наноситься за спеціальною технологією, яка забезпечує проникнення фарби в структуру полімерного шару, нанесеного на лицьову поверхню плитки.

Сфера застосування фотоплитки

Сфера застосування фотоплитки така:

1) Дизайн інтер’єру ванних кімнат з включенням в загальний «плитковий» фон окремих фотоплиток, зображення на яких відповідає загальній стилістиці ванни.
2) Дизайн ванни з покриттям однієї із стін повноформатним панно з фотоплитки.
3) Дизайн ванною з облицюванням фотоплиткою усієї кімнати.

Таке рішення вимагає авторського підходу, і вам доведеться скористатися послугами дизайнера.

4) Облицювання кухонного «фартуха» — створення фотопанорамних областей з плитки біля мойки, робочих столів і плит.

5) Декор стін кухні — створення на стінах кухні окремих фотокартин з фотоплитки.

Монтаж фотоплитки

Монтується фотоплитка також як і звичайна плитка з кераміки. Для зручнішої і швидшої установки плитки тильну сторону маркірують.

 Перевернувши плитку і подивившись на її зворотну сторону, ви побачите номери:

1/1 1/2 1/3 1/4 1/5

2/1 2/2 2/3 2/4 2/5

3/1 3/2 3/3 3/4 3/5

4/1 4/2 4/3 4/4 4/5

Перша цифра дає вказівку на нумерацію ряду плитки починаючи з верхнього і закінчуючи нижнім.

Друга цифра — це порядковий номер плитки в її ряду, а також послідовність усіх плиток для правильного збирання малюнка.

Для монтажу плитки можна застосувати звичайний клей для установки плитки з кераміки. Якщо ви клеїте фотоплитку на гіпсокартон, МДФ, дерево і так далі краще використати прозорий силіконовий герметик.

Викладенне панно з фотоплитки не має шва, а стики плиток затираються герметиком.

Виготовлення фотоплитки

Технологія виготовлення фотоплитки мало чим відрізняється від технології виготовлення плитки керамічної (якою по суті фотоплитка і являється), проте для нанесення зображення потрібно спеціальне, дороге устаткування, тому нанести зображення на плитку самостійно не вийде.

Якщо звичайно ви не збираєтеся займатися бізнесом  виготовлення фотоплитки і купівля устаткування вам потрібна. 🙂

Виготовлення фотоплитки робиться виключно по індивідуальному замовленню, оскільки зображення для фотопанно визначається тільки вами.

У фірм-виробників є спеціальні каталоги з великою кількістю зображень океанського узбережжя, морського дна, водоспадів і так далі. Проте, якщо ви хочете щоб на плитковому панно у вашій кухні або ванні було зображення, приміром, улюбленого собаки, виробник зробить панно по вашій фотографії. Головне, щоб дозвіл фотографії був не нижчий 7 мегапікселів.

Потім вам треба просто оформити заявку і дочекатися комплекту плиток.

І до речі, в першу чергу треба визначитися з розмірами панно, і тільки потім вже вибирати фотографію.

Материалы для ремонта, Цены, Электрика, Элементы монтажа, Энциклопедия ремонта

Підрозетник для гіпсокартону

Leave a comment

Коробка під різетку включатиль по гіпсокартону. Застосовуєтьсядля установки розеток і вимикачів у порожні стіни, пряме призначення в стіни та перегородки з гіпсокартону.

Ціна від 2 грн

Міжцентрова відстань — 71 мм.
Розміри 68 х 45 мм,
ступінь захисту IP 20,
напруга 400У,
матеріал поліпропілен,
вхідні отвори 5 х 20, 1 х 16.

 

Материалы для ремонта, Энциклопедия ремонта

Кріплення

Leave a comment

Без якісного і надійного кріплення неможливо представити повсякденне життя сучасної людини, не говорячи про ремонт або які-небудь будівельні роботи, він взагалі потрібний у багатьох сферах: в промисловості, дизайні, машинобудуванні, при фасадних роботах, при установці кондиціонерів,  систем опалювання або вентиляції і так далі.   Тому, компанія http://my.ua.all.biz  зробила покупку будь-якого кріплення максимально простою і зручною.  Тепер будь-які кріпильні вироби Ви можете вибрати і замовити з доставкою через інтернет-магазин, не виходячи з будинку.  Пропонуємо Вашій увазі за вигідними цінами якісні саморези, які дозволяють швидко і міцно скріпити разом будь-які деталі і не вимагають заздалегідь просвердленого отвору. Також часто потрібні в господарстві звичайно і дюбель-гвозді, і також їх попередник гвоздь. З їх допомогою можна легко прикріпити все що завгодно до цегляних, бетонних або гіпсобетонних стін, значно ожививши дизайн будь-якого інтер’єру.   Метал, з якої виготовлена  кріпильна продукція — це високоякісна сталь, яка відрізняється міцністю і довговічністю, до того ж, згори сталь покрита шаром цинку, що ще більше збільшує надійність кріплення, термін його  служби і захищає від будь-яких шкідливих дій довкілля. Кріплення від онлайт магазину my.ua.all.biz сертифікований і завжди проходить ретельну перевірку. Менеджери нашої компанії із задоволенням проконсультують Вас, дадут усі технічні характеристики вибраного товару, дадуть відповідь на будь-які питання і допоможуть вибрати необхідну кріпильну продукцію. Можете не сумніватися, ми докладемо усі зусилля для того, щоб купівля кріплення і інших будівельних матеріалів в нашому інтернет-магазині не займала багато часу і зусиль і була для Вас максимально-комфортною.

Материалы для ремонта, Энциклопедия ремонта

Дюбель-цвях

2 комментария

Дюбель-цвях є надійним кріпильним виробом. Він виглядає як циліндричний стержень з голівкою і гострим кінцем. Він виготовляється спеціально для закріплення і зчеплення в щільних твердих полнотілих матеріалах:

природному камені

цеглині

бетоні

Виды дюбель-гвоздя

Дюбель-гвозди розрізняються по спосіб установки на два види:

— для забивання в дюбель

Для цього потрібний комплект з дюбель-гвоздя і дюбеля з обмежувальною манжетою — округлою, потайною або циліндричною. Це необхідно для відвертання його провалу при свердлінні. Установка дюбель-гвоздя таким чином здійснюється за допомогою молотка.

-для забивання в основу

Треба для так званого наскрізного монтажу, при якому частина дюбеля проходить крізь закріплювану конструкцію. Робиться за допомогою будівельно-монтажного пістолета.

Також існують різновиди дюбель-гвоздя по його формі:

— Дюбель-цвях з різьбленням

Різьблення спрямоване і згладжене у бік голівки для спрощення введення дюбель-гвоздя в дюбель. зовні вона нагадує наполегливе різьблення. Для його демонтажу використовують звичайно викрутку.

— Дюбель-цвях без різьблення

Звичайний дюбель-цвях без різьблення для металевого дюбеля.

— Дюбель-цвях у вигляді звичайного цвяха.

—  Дюбель-цвях з шайбою.

Він є дюбелем-цвяхом з елементом у кінчика — центруючою шайбою, яка після пострілу «з’їжджає» до голівки. Його використовують для монтажу металевих конструкцій до цегляної, бетонної, кам’яної, сталевої основи.

Виготовлення і застосування дюбель-гвоздів

Дюбель-гвоздь також монтуються за допомогою будівельно-монтажного пістолета, який прострілює і прикріплює конструкцію або поверхню до основи.

Дюбель виготовляються з пластмаси, рідше з металу.  Дюбель-гвоздь традиційно робиться металевим з цинковим покриттям.

Материалы для ремонта, Энциклопедия ремонта

Цвяхи — які бувають види

1 Comment

Цвяхи вважаються основою будівництва, без них нікуди. Цей виріб номер 1 в списку металопродукції, буденне, звичне, завжди наявне у будинку. Зазвичай цвяхи купують оптом.

Види цвяхів і їх застосування

Залежно від призначення цвяхи бувають різних видів:

 Будівельні цвяхи

I.    Без покриття

Потрібні для кріплення дерев’яних деталей і конструкцій в сухих приміщеннях.

2    Оцинковані

Потрібні для кріплення дерев’яних деталей і конструкцій усередині і зовні приміщень.

3   Гвинтові

Прикріплюють деталі з вологої деревини, укручуються при забиванні, добре зчіплюються з волокнами.

4  Ершені

Надзвичайно ефективно скріплюють деталі.

5  Фінішні

Використовуються для кріплення елементів декору.

6  Покрівельні

Ними кріпляться покрівельні металеві листи до дерев’яного обришітки

7  Толеві

Ними кріпляться м’які матеріали до дерев’яного обрешітки.

8  Шиферний

Ними кріпляться покрівельні матеріали до дерев’яного обрешетування.

9  Плінтусний

Потрібні для кріплення плінтусів і наличників. Мають втоплюючю голівку і тонку насічку.

10    Декоративні та ін.

Розрізняються вони і за іншими критеріями — матеріалом виготовлення і модифікації капелюшка, який може бути гладка, вузька, широка, з борозною, з гвинтом і тому подібне

Для професійних будівельників цвяхи роблять у бобінах, у вигляді стрічки, яку заправляють в пневмопистолети.

Звичайні цвяхи виготовляють з досить недорогих матеріалів — стали і металевого дроту.

Материалы для ремонта, Энциклопедия ремонта

Саморези

1 Comment

Саморези, іншими словами, самонаризающи гвинти є особливими кріпильними виробами із спеціальним різьбленням, що мають вигляд стержня з голівкою. Виготовляються вони найчастіше з нержавіючої і вуглецевої сталі або латуні з фосфарірованим, оксидованим або оцинкованим покриттям(рідше без покриття). Тому вони не піддаються корозії і перешкоджають руйнуванню будівельних матеріалів. Цей вид кріплення став надзвичайно популярним, тому що використовувати його просто і зручно.

Конструкція саморезів

 Саморези мають наступні елементи конструкції :

1.    Голівка

—    Потайна

—    напівпотайна

—    Напівкругла

—    Напівкругла з пресс-шайбою

—    Шестигранна

—    Циліндрична

2.    Шліц

—   Прямої

—  Хрестоподібні:  Філіпс або Позидрив

—  Torx

3.    Різьба

—    Рідка, груба

—    Густа, мілка

4.    Кінець

—   Гострий

—    Сверло

Застосування саморезів

— для сендвіч панелей

Ці кріплення відрізняються високою надійністю, це забезпечить надійну фіксацію будматеріалу і тому довгий термін служби.

— по металу

Шурупи для скріплення металу — революційний продукт в області будівництва. Такі саморези зі свердлом є надійним і зручним кріпленням і дозволяють скоротити тривалість будробіт без втрати якості.

— по дереву

Такі саморези потрібні для міцного кріплення дерев’яних елементів. Їх вигідна особливість — спеціальне різьблення, яке видаляє надлишки стружки при укручуванні в виріб.

Саморези — надійне з’єднання, незамінне там, де звичайні цвяхи або клей не підходять. По суті, вони є модернізованими шурупами.

Энциклопедия ремонта

Дихтунгсбанд

Leave a comment

KNAUF Дихтунгсбанд

Цена от 40 грн в зависимости от ширины и длины.

Применяется для плотного соприкосновения каркаса из  металлических профилей , перегородок  в  местах примыкания с несущими  конструкциями , и для обеспечения необходимой звукоизоляции.

Не понимаю что она дает ) но не мешает это точно, лично не использовал, если использовал кто-то поделитесь мыслями об этом материале.

Материалы для ремонта, Элементы монтажа, Энциклопедия ремонта

Як правильно встановити дюбель

1 Comment

Дюбель — один з найнадійніших і зручніших видів кріпильних виробів. Проте для того, щоб він витримував максимально можливі навантаження, необхідно правильно його встановити. Інакше ефективність такого кріплення різко знижується. Запорукою правильної установки дюбеля є правильно просвердлений отвір.

Щоб просвердлити отвір в стіні або стелі, необхідно виходити з властивостей матеріалу основи. Також бажано перевірити місце свердління металодетектором, тому що завжди є вірогідність попадання свердла на прокладені в стіні труби або дроти, що може привести не лише до псування комунікаційних елементів, але і до серйозних травм, пов’язаних, приміром, з ударом струму при ушкодженні електричного кабелю. Якщо ж металлодетектора у вас в господарстві не виявиться, доведеться діяти на свій страх і ризик, або зробити прибор для пошуку електропроводки

Після того, як ви визначилися з місцем свердління, можна приступати безпосередньо до процесу. Якщо ви збираєтеся просвердлити глухий отвір, краще використати обмежувач входження свердла в стіну. Також можна встановити пиловловлювач на дриль, щоб пил від свердління не розлітався на всі боки і у тому числі не потрапляла вам в обличчя.

Для того, щоб свердло при свердлінні не відхилялося в сторони, можна використати шаблон. Його можна зробити із звичайного шматка дерева. Щоб виготовити шаблон, можна узяти невелику дощечку, накреслити на ній дві перпендикулярні лінії у вигляді хрестика, а в місці перетину ліній просвердлити отвір потрібного діаметру. Коли свердлитимете стіну — прикладете дощечку до місця, де необхідно зробити отвір і пропустите свердло крізь отвір, тоді воно проходитиме в стіну рівно, без яких-небудь зміщень.

Також необхідно підібрати болт правильної довжини. Якщо ви хочете, щоб конструкція щільно прилягала до стіни, необхідно кріпити її болтом, який по довжині дорівнюватиме дюбелю. Украй не рекомендується підбирати болти, які будуть коротші за дюбель, в крайньому випадку, можна, щоб болт був трохи довший, але коротше — ні в якому разі.

У разі, якщо на стіну нанесений товстий шар штукатурки, необхідно підбирати шуруп з дюбелем такої довжини, щоб вони пройшли крізь неї і кріпилися безпосередньо в матеріалі стіни. Це дуже важливо, тому що якщо кріплення засяде в штукатурці, усе навантаження припадатиме на неї, через що конструкція може впасти разом з шматком штукатурки, в якому знаходиться кріплення.

Якщо раптом сталося так, що отвір, який ви просвердлили, виявився занадто широким для дюбеля, можна спробувати вставити інший, ширший, а вже в нього вставляти той, на який ви хочете кріпити конструкцію. Вийде, що при укручуванні болта менший дюбель розіпре ширший і кріплення буде не менш надійним, чим якби кріпильний дюбель був вставлений безпосередньо в стіну. Якщо ж отвір виявився настільки широким, що і така операція неможлива, залишається ще один варіант.  Можна залити в отвір спеціальний розчин, який дуже швидко твердне, і, поки він знаходиться в рідкому стані, вставити в нього дюбель. Після того, як розчин затвердіє, можна сміливо закручувати гвинт і розпирати дюбель.

Материалы для ремонта, Элементы монтажа, Энциклопедия ремонта

Каркаси для кріплення гіпсокартонних листів

Leave a comment

Існує два види каркасів для установки гіпсокартонних листів : дерев’яний і металевий. Сфера їх застосування розділяється по різних принципах. Каркаси можуть мати різну форму, а при їх створенні використовуються різні сорти дерева або металів.

Застосування дерев’яних каркасів не рекомендується в місцях з підвищеною пожаронебезпекою, тому що хоча сам гіпсокартон і має хороший опір займанню, елементи каркаси, виконані з дерева, можуть послужити погану службу при виникненні пожежі. Є тільки один варіант, при якому можна встановлювати дерев’яні каркаси в приміщеннях, в яких є висока вірогідність виникнення пожежі : необхідно щоб усі дерев’яні частини каркаса були просякнуті антисептиком, що знижує небезпеку займання.  Але все-таки, краще всього встановлювати в таких місцях металеві каркаси. В основному дерев’яні каркаси виготовляють з хвойних дерев.

Металеві каркаси можуть бути використані у будь-яких приміщеннях,  для установки гіпсокартону у будь-яких цілях, тобто можна використати металеві каркаси і для установки перегородок, і при монтажі на стіни, і при облицюванні стелі. Металеві каркас довговічніші і не бояться вогкості, оскільки виготовляються з металів, які не схильні до окислення і утворення іржі. Завдяки цьому вони довговічніші, ніж дерев’яні.

Для виготовлення металевих каркасів використовуються різні види профілю. По типах профілю каркаси розділяються на різні види.

 

UD

Направляючий профіль — це смуга металу із загнутими краями. Для кріплення такого профілю використовуються дюбелі, під які в нім виконані отвори. Якщо ви порахуєте, що отворів недостатньо для кріплення, завжди є можливість просвердлити додаткові отвори і додати ще декілька дюбелів, що не складає особливих труднощів.

 

 

 

 

 

 

CD

Стійковий профіль — це швелер з оцинкованої сталі, в якому виконані канавки по усій довжині. Завдяки цим канавкам, швелер отримує додаткову міцність, а також вони допомагають оцентровать шуруп, на який він буде закріплений. Усередині такого профілю обладнані спеціальні отвори, по яких можна пропустити електричні або телефонні дроти.

 

 

 

Битує думка що також існує стельовий профіль, призначений, як можна здогадатися з назви, виключно для кріплення стель. Що вони також як і стійкові профілі, мають канавки, що підвищують жорсткість. Кріпляться стельові профілі підвісами за допомогою шурупів і  т.д., але фактично розподіл стельового і стійкового  тільки на  бумазі, різниці в них нема, по крайній мірі  перекрутивши не  1 км профілів я іх ділю тільки на уд і сд.

Материалы для ремонта, Элементы монтажа

Гвинти і шурупи

4 комментария

Гвинти є одними з найпоширеніших і зручніших кріпильних виробів. Окрім того, що по надійності кріплення гвинти не поступаються іншим видам кріплень, конструкції, закріплені гвинтами можна у будь-який момент розібрати, не докладаю до цього особливих зусиль. Гвинти, що мають форму конуса і загострений кінець, називаються шурупами, а виконані у формі циліндра, з тупим кінцем так і називають — гвинтами.

Для того, щоб кріплення вийшло як можна надійнішим, необхідно правильно підібрати вид гвинтів, які використовуватимуться. Це зробити досить нескладно, незважаючи на великий асортимент, який нині можна знайти в магазинах будівельних матеріалів. Важливо тільки запам’ятати, для чого застосовуються основні види гвинтів.

Для того, щоб уміти підбирати гвинти за розміром, тобто по довжині і діаметру, необхідно розбиратися в їх маркіровці. Гвинти маркіруються двома цифрами, перша з яких відбиває діаметр в міліметрах, а друга — довжину частини гвинта без урахування голівки. У випадку з гвинтами, що мають потайну голівку, вказується довжина гвинта разом з голівкою.

Гвинти виготовляються з різних матеріалів, кожен з яких має свої достоїнства і недоліки. Наприклад, латунні гвинти і гвинти, виготовлені із загартованої сталі, дуже ефективно протистоять ржавленню, вони до нього практично несхильні. Але разом з цим плюсом, існують і недоліки: гвинти з латуні не варто застосовувати для кріплення ваговитих конструкцій, оскільки латунь — дуже м’який матеріал і під дією великих навантажень може прогнутися. Гвинти з нержавіючої сталі фізичних недоліків не мають, оскільки мають дуже високу міцність, проте вартість таких гвинтів дуже висока, тому що матеріал, з якого вони виготовлені дуже дорогою.

Гвинти використовуються для кріплення конструкцій через наскрізні отвори. Гвинт пропускається крізь отвір і на його кінець накручується гайка, яка щільно затягується, надаючи конструкції щільність і міцність. Для надання гвинтовому з’єднанню більшої герметичності, іноді застосовуються шайби, які перешкоджають розкручуванню болта. Гайки, також як і гвинти, маркіруються буквою М і числом від 1 до 68. Цифра на гвинті означає його діаметр, а цифра на гайці означає її сумісність з болтом подібної маркіровки. Приміром, для з’єднання болтом, маркірованим М10, потрібна гайка з тією ж маркіровкою. Шайби також мають таку маркіровку. Проте є ще такий нюанс, як крок різьблення. Якщо у болта і у гайки він різний, то навіть при однаковій маркіровці, поєднати їх буде неможливо.

Шурупи можна застосовувати для кріплення практично будь-яких конструкцій, як на горизонтальну, так і на вертикальну поверхню. Для того, щоб укрутити шуруп в камінь або бетон в нім спочатку висвердлюється отвір, в який вставляється дерев’яний кілочок. При укручуванні шурупа, кілочок розклинюється, на зразок анкера. Існують шурупи з різними видами голівок : потайними, напівкруглими, шестигранними і циліндричними.

Гвинти і шурупи широко використовуються в ремонтно- будівельних роботах.

 

Сантехника, Энциклопедия ремонта

Водопровід у будинку

1 Comment

Сьогодні, коли заміське будівництво процвітає на рівні містобудування,  стає досить актуальною тема про водопровід, матеріали для його монтажу й способи його установки своїми руками.

Сучасні матеріали відрізняються від «минулого століття» тим, що можуть бути монтовані без застосування спеціалізованих дорогих інструментів, так, наприклад, при з’єднанні сучасних водопровідних труб уже практично не потрібна сварка, різати матеріали можна легко й просто звичайною пилкою по металі, або навіть ножицями по металі, стала зайвої болгарка. Звичайно існують і спеціальні інструменти для різання труб але при біді можна скористатися і підручними.

Навіть людина, що не мала досвіду роботи із сантехнікою взагалі, але знає хоча б частково спосіб планування водопостачання і навички користуватися будівельним інструментом , зможе зробити водопровід у будинку своїми руками із з’єднаннями практично будь-яких видів труб, тому що процес цей став неймовірно легкий. Якщо ж ви не можете чи не маєте бажання власноруч виконувати монтаж водопостачання ви завжди маєте можливість звернутися до нас за допомогою за телефоном 0971103507

 

Наважилися зробити власноруч? Отже, для початку розглянемо з яких елементів може складатися водопровід у будинку й докладно розглянемо для чого потрібний кожний з них.

• лічильники води;
• редуктори тиску;
• труби водопровідні
• фітинги;
• фільтри.

Лічильники води. Всім відомо, що це прилади для контролю витрати води. За принципом дії вони бувають тахометричні, ультразвукові, електромагнітні, вихрові. Але у всіх їх так називаною «робочою рідиною» — елементом, що приводить механізм у дію є вода.

Але нас цікавлять тахометричні лічильники, тому що вони зайняли своє місце в пристроях водопроводів заміських і міських будинків, і квартир. Конструктивно механізми тахометрического лічильника можна розділятися на мокрі (ті, які стикаються на пряму з водою й починають у такий спосіб працювати) і сухі (які не на пряму стикаються з водою).

Найдешевшими й розповсюдженими лічильниками є тахометричеські мокрі лічильники.

Редуктори тиску. Це ті елементи водогінних мереж, які призначені для вирівнювання тиску в трубах і по своїй конструкції розділяються на поршневі й мембранні редуктори. Мембранні розраховані для стабілізації тиску в більших діапазонах. Поршневі редуктори здатні регулювати тиск і на вході й на виході води. Всі вони охороняють водогінну мережу від гідроудару — різкого позамежного підвищення тиску води, наслідками якого можуть стати розриви в місцях з’єднань.

Труби. З них робиться також каналізація , але ми розглянемо водопровідні види труб. Що це таке, сподіваюся, не варто пояснювати, однак, до недавно існували лише металеві труби й гумові шланги, які використовувалися як труби. Однак, на сьогоднішній день ситуація кардинально помінялася, і з’явилися нового покоління труби, які витиснули старі у всіх видах водопроводів.

Нового покоління труби відрізняються теоретично більше довгим терміном служби, але за деякими показниками вони все-таки уступають металевим трубам. Труби бувають металеві й пластикові.

Види металевих труб:

• сталеві;
• чавунні;
• мідні.

Всі ці різновиди металевих труб важко монтувати, вони важкі й вимагають монтажних робіт із застосуванням зварювання, нарізні сполучення металевих труб також дуже важко виконувати. Сталеві й чавунні труби застосовувалися раніше для водопроводів і систем опалення суцільно й поруч, вони мають найбільший строк придатності, але зараз ці матеріали вже застаріли й ними практично не користуються. Мідні труби дотепер застосовуються як комплектуючі в нагрівальних приладах для опалення.

Види пластикових труб:

• полібутилен;
• полиэтилен;
• зшитий полиэтилен;
• полівінілхлорид;
• поліпропілен;
• металлопластик.

Всі ці різновиди труб мають строк придатності до 50-и років, вони відрізняються морозостійкістю, теплоізоляцією, не піддані корозії, однак не такі міцні, як металеві. Однаково, водопровід у приватному будинку виконується саме із цих матеріалів.

Фітинги. Елементи водогінних мереж, які призначені для з’єднання труб з різних матеріалів між собою, двойніки, тройніки, перехідники перетинів, кутові елементи.

Фітинги підбираються залежно від видів труб і способів монтажу, бувають виконані з різного матеріалу. По способі з’єднань вони бувають затискні (різьбові), паяні, прес-фітинги.

Фільтри. Бувають грубого й тонкого очищення. Як правило, установлюються перед лічильником, щоб відфільтрувати воду, зм’якшивши її, і в такий спосіб перешкоджати ушкодженню елементів мереж. Досить корисні, якщо підключення здійснюється до загального водопроводу, у ньому вода хлорована й погано очищена, що може викликати наліт усередині водопровідних елементів. Якщо ж вода взята зі скважини або колодязя, то фільтр можна і не ставити.

З елементами мереж закінчили, тепер розберемося з тим, яким способом монтувати водогінну мережу і які матеріали найкраще підходять.

Способи монтажу водопроводу в будинку

• схований спосіб;
• відкритий спосіб.

Схований спосіб монтажу водопроводу вимагає високоміцних сполучних муфт (фітингів), тому що труби при такому виді монтажу замуровані в стіну й при ослабленні може статися розрив з’єднань, ремонт досить проблематичний. В основному застосовуються прес-фітинги, можливі також термофітинги.

 

При відкритому ж способі монтажу не обов’язково щоб труби було видно. Допускається їх «зашити» гіпсокартонним коробом й установити точки доступу щоб на випадок чого був би доступ до елементів водопроводу, це також буде вважатися відкритим способом монтажу. Можна брати будь-які фітинги, у т.ч. і затискні різьбові.

Тепер перейдемо до самої технології монтажу водогінних мереж і розглянемо пошагово що, і як треба робити.

 

 

 

Сантехника, Энциклопедия ремонта

Монтаж і підключення водопроводу

2 комментария

Монтаж схованим способом.

Для цього знадобиться електроінструмент. Перелік основних інструментів.

Префаратор + (лопака, сверла, коронка), шуруповерт, болгарка (кутова шліф машина), набір гайкових ключів, сварочний аппарат для сварки полипропиленовых труб (при їх використані), олівець, вітбивочний шнур

 

Послідовність дій така:

1. розкреслюємо стіни;
2. робимо штроби й отвори;
3. установлюємо кріпильні елементи;
4. установлюємо елементи водопроводу.

 

Для того, щоб розкреслити стіни, беремо будівельний олівець, і, відповідно до проекту, відзначаємо місця виводів під змішувачі, крани, нагрівальні прилади й т.д. Потім, між цими елементами й початком підключення відбивочним шнуром відбиваємо лінії пролягання труб.

Наступний етап – виробництво штроб й отворів у стінах, отворів у міжповерхових перекриттях. Для цього беремо болгарку, і навкруги по бетоні вирізуємо по лініях відбиття шнура по двох паралельних штроби із глибиною трохи більше труби і відстанню між ними ледве більше товщини труби, що буде проходити. Між цими прорізами перфоратором за допомогою насадки «лопатка» вибиваємо стіну на необхідну глибину.

Для того, щоб проробити наскрізні отвори в стінах і плитах перекриття, беремо насадку для перфоратора типу «коронка», або можна це зробити тим же перфоратором з лопаткою.

І наприкінці — кінців, монтуємо труби й інші елементи водопроводу. Для цього в пророблених штробах, на відстані 30-50 см установлюємо спеціальні тримачі для труб. У місцях виводів кріпимо спеціальні кронштейни. До тримачів монтуємо труби, при цьому до кожного відрізка труби попередньо з обох сторін кріплять фітинги, закріплюють до інших елементів мереж.

Монтаж відкритим способом. Послідовність дій приблизно така ж, як і при монтажі закритим способом, однак, у другому пункті штроби випадають, що робить цей процес набагато швидшим й чистішим.

Перелік основних інструментів. Префаратор + (лопака, сверла, коронка), шурупокрут, болгарка (кутова шліф машина), набір гайкових ключів, сварочний аппарат для сварки полипропиленовых труб (при їх використані), олівець, вітбивочний шнур

Послідовність дій така:

1. розкреслюємо стіни;
2. робимо отвору;
3. установлюємо кріпильні елементи;
4. установлюємо елементи водопроводу.

Нагрівальні елементи встановлюють на дюбелі, кронштейни, у передбачених схемою монтажу місцях. Такі елементи як фільтри й редуктори встановлюються перед лічильником. Паяні з’єднання, як поліпропіленові, наприклад, робляться паяльником, залежно від потужності якого, в інструкції з його експлуатації сказано, скільки потрібно часу на пайку конкретного елемента. Прес-фітинги можуть бути виконані механічним або електричним інструментом.