Основним пристроєм системи центрального опалення є котел. Крім опаленням будинку, котли можуть також нагрівати воду. Котли використовують різні види палива і по-різному працюють. Це виражається також і на витрати
Зміст
Відмінності котлів з-за потужності та ефективність використання палива
Критерій ціни і економія (в короткостроковій і довгостроковій перспективі)
Відмінності котлів з-за потужності та ефективність використання палива
Потужність котла
Потужність котла вибирається в залежності від того:
як утеплено будівля;
яка площа обігріву;
буде він також виконувати функцію водонагрівача;
які радіатори ви збираєтеся використовувати.
Необхідна потужність може значно коливатися в залежності від цих факторів, але спрощено можна сказати, що:
Котел потужністю близько 20 квт обігріє площа приблизно 150 м2.
Котел потужністю близько 30 квт обігріє площу близько 200 м2.
Котел потужністю близько 40 квт обігріє площею близько 280 м2.
В середньому можна розраховувати трохи більше ніж 1 квт потужності котла на 10m2 поверхні.
Зверніть увагу! Найбільш розповсюджені газові котли мають потужність близько 18 квт. Цього типу котла достатньо для обігріву невеликого двоповерхового будиночка, за умови, що він добре утеплений. А також якщо система правильно встановлена і налаштована.
Ефективність використання палива
вугільні котли приблизно 60-80%;
котли на газ приблизно на 90%;
котли на діз. паливі приблизно на 90%;
сучасні котли на дровах приблизно 90%;
котли на електроенергії приблизно на 100%;
конденсаційні котли: приблизно 110%
Критерій ціни і економії (в короткостроковій і довгостроковій перспективі)
При купівлі (разом з обладнанням) найбільш економічні котли працюють на електриці. Але в довгостроковій перспективі ці котли найдорожчі в експлуатації.
Там, де є газ, біс конкурентними з економічної точки зору є котли, що працюють на природному газі.
Цікавою альтернативою, якщо мова йде про економії, особливо в місцях, де немає природного газу, є котли на твердому паливі (вугілля, дрова) та котли на рідкому паливі.
[warning]Зверніть увагу! Витрати на котел не обмежують ціною самого пристрою, сюди входять також витрати на необхідне обладнання (термостат, патрубки, радіатори, труби тощо)[/warning]
А ось склад палива за ціною, від нижчої вартості до вищої — порівняння при необхідності нагріти однакову площу.
Електричне опалення на постійній основі дуже цікава альтернатива для традиційних рішень, таких як газ, дрова і вугілля, а також є дуже хорошим вибором для людей охочих зручно і дешевше обігріти приміщення восени і навесні.
Зміст
КОНВЕКТОРИ
ІНФРАЧЕРВОНІ ОБІГРІВАЧІ
ЕЛЕКТРИЧНІ КАМІНИ
ПІДБІР ВІДПОВІДНОЇ ПОТУЖНОСТІ ПРИСТРОЮ
Конвектори
Принцип дії
Робота конвекторів здійснюється за принципом природної або примусової циркуляції повітря. Повітря всмоктується нижньою частиною пристрою, нагрівається при зіткненні з електронагрівальним елементом, а потім піднімається і розповсюджується у всіх напрямках. Завдяки конвекції, тобто рух молекул повітря, тепло рівномірно поширюється по кімнаті. Деякі моделі додатково оснащені вентилятором для швидкої циркуляції повітря і забезпечують швидке прогрівання приміщення.
Типові області застосування
Електричні конвектори є ідеальним рішенням для приміщень, у яких потрібно швидко та ефективно отримати потрібну температуру. Чудово виконують свою роль, як опалення, під час ремонту, в періоди похолодань, коли центральне опалення ще не працює, або як доповнення до чинної системи опалення.
Переваги
Перевагою є їх невелика вага, порівняно невеликі розміри і простота в експлуатації. Також сюди слід віднести і невелику їх вартість.
Додатково слід зазначити що електричні конвектори:
забезпечують можливість регулювання потужності, а відповідно і температури, що особливо вигідно, особливо навесні і восени;
працюють тихо і ефективно, а в разі перегріву або пошкодження відключаються автоматично;
естетичні, надійні в експлуатації і прості у використанні (вимагає тільки підключення до електромережі);
можливість використовувати в якості додаткової системи опалення, наприклад у нічний час;
низькотемпературні не викликають попереднього прогоряння пилу.
Інфрачервоні обігрівачі
Принцип дії
Інфрачервоні обігрівачі працюють так само як промені сонця — теплове випромінювання, що виділяється на поверхню викликає сильне нагрівання поверхні підлоги і предметів, що знаходяться в зоні їх дії. Повітря нагрівається вдруге, через контакт з поверхнями — випромінювачами тепла. Випромінювачі тепла — перебувають у зоні дії обігрівача люди і предмети, а не навколишній їхній повітря, що значно підвищує тепловий комфорт приміщень. Таким чином при меншому споживанні енергії, здатні швидше і ефективніше забезпечити комфортну температуру, а тепло спрямовується саме туди, де воно найбільш потрібно.
Типові області застосування
Підходять для використання в якості основного або додаткового опалення скрізь де швидко і ефективно ми хочемо отримати відчуття тепла. Завдяки своїм властивостям, ця система може бути використана для опалення погано утеплених приміщень.
Переваги:
Так само як сонце обігрівачі електричні інфрачервоні дають приємне відчуття природного тепла, без зайвого перегріву або циркуляції повітря в приміщенні.
Вони не викликають підйому і попереднього згоряння пилу, тому є ідеальним рішенням для людей з проблемами пов’язаними з дихальною системою або алергіків.
Забезпечують високий тепловий комфорт і велике скорочення споживання енергії, порівняно зі звичайною системою опалення.
Дозволяють миттєво отримати тепло саме там, де це потрібно
Електричні каміни
Принцип дії
Електричні каміни мають картриджі, що імітують ефект полум’я і топку заповнену дровами чи шматками вугілля. Крім декоративної ролі можуть виконувати також функцію опалення, встановлені в них радіатори або вбудовані агрегати потужністю 2квт, швидко і м’яко можуть розповсюджувати свіже тепле повітря по кімнаті. Полум’я можна запустити незалежно від функції нагріву, завдяки чому гарний ефект вогню ми отримаємо і без додаткового обігріву приміщення, це ідеальне рішення на довгі теплі вечори.
Електричні каміни безпечні і зручні в експлуатації, не вимагають підключення до димоходу або газової установки, що дозволяє встановлювати їх в будь-якому приміщенні, в якому є розетка.
Електричний камін як декоративний елемент
Ніщо не може зрівнятися з атмосферою, створюваної полум’ям вогню. Вони дають відчуття затишку і комфорту, крім того, підкреслюється через особливий блиск розкіш кімнати. В залежності від уподобань клієнта пропонується асортимент камінів які відповідають кожному інтер’єру за стилем: від сучасного до класичного. Гармонійне інтегрування зовнішнього вигляду каміна з інтер’єром приміщення можливо за рахунок відповідного підбору моделей настінних, для забудови і окремо стоять. також можна зустріти електричні каміни які розміщуються в спеціальних окремо стоять корпусах.
Спосіб монтажу
Електричні каміни, на відміну від традиційних або газових, не вимагають таких проблем як:
зберігання палива,
видалення золи,
підключення до димоходу або газової установки.
Всі моделі оснащені виделкою, так що ви можете використовувати їх в будь-якому приміщенні, в якому розташовується розетка.
Підбір відповідної потужності
Стандартно потужність на 1 м2 становить приблизно 60-120 Вт. Однак при розрахунку необхідно врахувати безліч чинників, які можуть впливати на цей розмір. Це, зокрема:
Кубатура приміщення
Ступінь ізоляції будівлі, коефіцієнт теплоізоляції стін і вікон (тип вікон)
Температура зовнішня і внутрішня
Кількість і розташування щодо сторін світла, зовнішніх стін в приміщенні
Піч замість каміна! Печі в камінний зал, що окремо стоять, які монтуються замість каміна мають невеликі розміри, а їх зовсім не маленька потужність з успіхом дозволяє опалювати будь-яке приміщення в якому встановлений.
Печі каміни виготовлені з матеріалів, стійких до впливу високих температур, їх топки закриті, і, отже, вони являються безпечними в роботі. Після розпалювання вогню корпус печі нагрівається віддаючи тепло навколишньому середовищу. Такі вироби можна встановити вже в готовому приміщенні, достатньо встановити в потрібному місці і підключити до димоходу. Монтаж пристрою не є складним. Піч-топку можна також у разі потреби легко демонтувати і перенести в інше приміщення.
На що звернути увагу, вибираючи піч у камінну?
Вибір опалювальних печей дуже великий. Вони можуть бути виготовлені з різних матеріалів — чавуну, сталі, можуть мати декоративну кришку скляну, керамічну і зовнішнім виглядом нагадувати невеличку кахельну піч. Крім функції опалення можуть служити також для підігріву їжі або випічки. Топлять в них, деревом, дерев’яними брикетами, а в деяких пристроях вугіллям — все залежить від обраної моделі.
Потужність
Це один з важливих параметрів, на який слід звернути увагу, вибираючи піч у камінну кімнату. Потужність обладнання підбирається залежно від кубатури приміщення, в якому повинно бути встановлено виріб. Вважається, що для опалення приміщення обсягом 25-30 м3 потрібно 1 квт потужності.
Час горіння
Якщо піч у камінній кімнаті часто використовується для опалення, необхідно вибрати модель, яка не буде вимагати частою закладки палива. Добре, якщо жар буде підтримуватися, принаймні, протягом 6 годин.
Регулювання повітря
Вибираючи опалювальну піч варто також звернути увагу на спосіб регулювання потужності, регулюється подачею повітря для горіння. У сучасних пристроях подача регулюється термостатом, в залежності від температури в приміщенні.
Місце для установки печі
Краще всього поставити поруч біля стіни (але не прямо на неї), у центрі кімнати (завдяки чому можливе оптимальне використання її переваг опалення). На відстані 100 см від стін печі (150 см від дверцят) не може знаходитися горючих елементів, оскільки нагрітий до високої температури пристрій може викликати їх займання.
У місці, де повинна стояти піч підлога повинна бути захищена неспаленим матеріалом, наприклад, керамічною плиткою. Якщо підлогу зроблено з горючого матеріалу, необхідно забезпечити його навколо печі пластиною з листового металу або загартованого скла. Завдяки цьому, іскри з відкритої топки не викличуть пожежі.
Монтаж та підключення до димоходу
Якщо піч камінна буде підключати до старої димової труби, слід перевірити його стан і пристосувати місце для під’єднання пристрою, розмістивши в ній вкладиш з нержавіючої сталі. Піч встановіть так, щоб підключення до димоходу було як можна коротше. Краще всього якщо отвір для димоходу буде знаходитися над виробом або за ним, можливо, в декількох кроках від нього.
Якщо до старого димоходу немає можливості підключитися, то рішення-це монтаж нового димоходу всередині або зовні будинку. У цій ситуації добре підходять сталеві труби — їх монтаж швидкий, простий і не вимагає кладочних робіт. Переріз димового каналу повинен становити, принаймні, 14×14 см або мати діаметр 15 см.
[warning]Зверніть увагу! Приступаючи до монтажу, слід дотримуватися рекомендацій виробника, які містяться в інструкції. Приєднувати топку до димоходу за допомогою труб із сталі, жароміцних сплавів. Їх діаметр повинен бути таким же, як діаметр патрубка продуктів згоряння печі. Місце з’єднання труби з димоходом ущільнюється (як і стики труб) стійким до впливу високої температури розчином (для металевих труб застосовуйте відповідні герметики, швидко і легко.)[/warning]
Камін не тільки виглядає дуже красиво і асоціюється з сімейною атмосферою, але і при вмілому розподілу тепла по кімнатах їм можна добре прогріти невеликий будиночок.
Найпопулярніший спосіб при опалення будинку каміном-це застосування системи дистрибуції гарячого повітря. Полягає в тому, що з каміна виводяться канали, димарі, через які проходить гаряче повітря. Канали закінчуються анемостатами або вентиляційними гратами з регулюванням потоку повітря. Ці отвори встановлюються внизу в стіні або в підлозі. Чим нижче їх поставите, тим краще буде поширюватися тепле повітря.
Є два способу циркуляції повітря в системі:
мимовільне поширення;
за допомогою електричних турбін.
Друге рішення дає кращий результат і рекомендується для опалення цілого будинку.
Схема опалення каміном цілого будинку. Фото
Опалення каміном з системою розподілу гарячого повітря краще подумати вже на етапі проектування будівлі. Їх можна встановити у вже готовому будинку, але це завдання складніше. Сам камін встановлюється не завжди в центральній точці будівлі, що рекомендується при використанні системи дистрибуції гарячого повітря. Таким чином, тепло рівномірно поширюватися по всіх приміщеннях.
Переваги
Камін можна використовувати в будь-який час року, навіть влітку ввечері приємно посидіти поговорити біля каміна під трест дрівець.
Дрова для каміна-це відносно недорогий вид палива.
Напевно, кожна людина любить дивитися на вогонь, палаючий в каміні.
[error]
Гумор. Як говорить популярне прислів’я » Людина може дивитися без втоми на 3 речі:
як горить вогонь;
як тече вода;
як працює хтось інший.
[/error]
Недоліки
Каміном не можна зігріти води, якщо він не обладнаний так званий » водяний сорочкою». В принципі з творчим підходом цей недолік можна усунути.
Потрібен буде якийсь додатковий вид опалення, в основному із-за того що камін не може бути єдиним джерелом тепла в домі, з нашими зимами він з цим просто не впоратися.
Зверніть увагу! Відмінним є не лише додатковим а основним джерелом тепла в заміському будинку можуть бути печі тривалого горіння. Плюс комбінації піч-камін однаковий джерело енергії і можливість під’єднатися до одного димоходу. Також варто відзначити, що на відміну від звичайної печі, піч тривалого горіння має компактні розміри, її можна поставити в будь-якому місці, не потрібно фундамент при будівництві цегляної. Такі печі прості в обслуговуванні а однієї закладки може вистачати на 10 годин. Проконсультуватися з приводу використання і придбання, а також купити піч тривалого горіння можна по телефону 8-800-7000-699 .
Висновок
Незважаючи на те що повноцінно обігріти цілий будинок каміном не вдасться, впоратися з однією кімнатою він зможе. Зі свого досвіду хочу зазначити що без системи дистрибуції гарячого повітря. в кімнаті вдається без зусиль підтримувати температуру 20-25 градусів. До ранку звичайно падає до 15-18 але для холостяка терпимо, були часи і холодніше :).
Будинок або квартира — це простір, в якому проходить наше сімейне життя, де ми відпочиваємо, переживаємо моменти радості і розчулення. Тому ми намагаємося, щоб це місце було комфортним, затишним і… теплим. А враховуючи клімат в якому знаходиться наша країна, важливість питання тепла в будинку незаперечне, особливо з настанням зими.
Як визначити потужність газового котла
Роблячивибір відповідного газового котлаважливим питанням є визначення його потужності, яка залежить від розмірів будинку/квартири, його теплоізоляції і герметичності. Краще всього довіритивизначити потужність газового котладосвідченому монтажникові, який, візьме до уваги технічні дані:
стін будівлі,
розмір та розташування приміщень,
розташування радіаторів, та місць споживання гарячої води.
Тільки правильний аналіз допоможе з’ясувати, який типопаленняі якої потужності буде кращим варіантом.
Потреби будинку в теплі, безпосередньо залежить від ізоляції і герметичності стін. Для старих будинків з поганою ізоляції і старими вікнами потрібно 100 Вт/м2, у новому будинку показник коливається в межах 45-75 Вт/м2, а будівель з підвищеною теплоізоляцією потрібно менше 45 Вт/м2. Маючи таку інформацію, монтажник визначає потужність радіаторів, необхідних для обігріву окремих кімнат і провівши підсумовування цих даних (тобто потужність всіх опалювальних приладів, що знаходяться в будинку (квартирі), дізнаєтьсяякої потужності котла слід вибрати.
Зверніть увагу! Купуйтегазові котлив спеціалізованих магазинах. У чому плюс? Іноді, немає можливості з якихось причин замовити розрахунок потужності котла, в такому випадку потрібно зібрати максимально можливу інформацію про будинок:
з чого зроблені стіни,
які вікна та їх розмір,
розмір кімнат,
які радіатори використовуються.
Купуючи котел надайте ці дані консультанту і він підбере вам потрібну модель. Таким чином я купував собігазові котли вайлантв e-klimat, прорахували відмінно, вже п’ять років немає ніяких проблем.
Види газових котлів
Газові котлимають універсальне призначення, придатні для опалення, як невеликих квартир, так і великих будинків. Вони зручні у використанні — постійно готові до роботи і прості в обслуговуванні. Розрізняють кілька видів газових котлів:
стоячі або навісні— стоячі більше (у зв’язку з цим краще всього розмістити їх в окремій кімнаті), більш міцний через чавунний теплообмінник. Перевагою навісних є невеликі габарити, у зв’язку з чим, не потрібно занадто багато місця для їх установки, наприклад, на кухні або у ванній. Мають сталевий теплообмінник;
одне або двоконтурні— одно-контурні призначені тільки для підігріву води, що циркулює в системі опалення, тобто в трубах та радіаторах, двоконтурнівикористовується для опалення будинку і для підігріву води. В даному типі котла вода для господарських потреб нагрівається від моменту, коли відкрутити кран гарячої води, і до тих пір поки його не закрутити. Таке рішення не зовсім зручно, особливо у великих будинках — коли вода тече у двох джерелах тиск і температура води в обох низькі. Щоб цього уникнути, можна вибратидвох функціональний котелз баком-акумулятором — дорожче, але набагато зручніше і дає більше комфорту при експлуатації. Такий бак має ємність від 20 до 60 літрів і накопичує гарячу воду, завдяки чому з-під крана потече відразу нагріта вода, а в разі її відбору кількома «споживачами» не відбудеться падіння ні тиску, ні температури. Заповнення бака і нагрівання води триває близько 5-10 хвилин.
c) традиційні і конденсаційні— традиційні діляться на котли з відкритою і закритою камерою згоряння. Перші найдешевші, і найпопулярніші — беруть повітря для горіння газу з приміщення, в якому вони встановлені. Тому, в місці де вони встановлені (ванній кімнаті, передпокою або на кухні) повинна бути встановлена вентиляційна решітка, через яку буде потрапляти свіже повітря, взимку, на жаль, холодний. Котли з закритою камерою згоряння беруть повітря зовні. Завдяки тому, що камера, герметично відокремлений від приміщення і обмін повітря і вихлопних газів здійснюється через спеціальні шахти, немає небезпеки отруєння вихлопними газами в разі несправності печі, крім того, холодне повітря зовні потрапляє лише в котел, а не в приміщення. Аконденсаційний тип котлаз закритою камерою згоряння, має спеціальний теплообмінник, який додатково отримує тепло від вихлопних газів. Охолоджуючи їх до температури 40-45°C, хто чоловіка здійснюється конденсація водяної пари (яка у випадку двох попередніх котлів йде в трубу) і відновлює таким чином ще більшу частину енергії. Але, на жаль, ці котли коштують набагато дорожче, ніж традиційні.
Зверніть увагу! Котли традиційні і конденсаційні можуть бути одно — або двоконтурні.
Пропонуємо також вашій увазівідео до цієї статті «Як вибрати газовий котел»
Теплий плінтус ThermaSkirtООО «Алекс Дженерал Сервіс» представляє нову систему опалювання ThermaSkirt® — теплий плінтус! Система ThermaSkirt® — альтернатива радіаторному, повітряному і підлоговому опалюванню. ThermaSkirt® випромінює тепло по усьому периметру, що виключає утворення «гарячих точок», які виникають із-за конвекції при радіаторному опалюванні. Також, завдяки миттєвій тепловіддачі, система опалює приміщення швидше при низьких експлуатаційних витратах, порівняно з системою підлогового опалювання.
ThermaSkirt® система теплий плінтус пристосована до будь-яких покриттів підлоги і прекрасно впишеться у будь-який інтер’єр, оскільки, представлена в різних кольорах і профілях і виглядає набагато эстетичнее звичайного плінтуса. Профілі виготовлені з високоякісного алюмінієвого сплаву з двома водонепроникними каналами. За допомогою ThermaSkirt® одночасно вирішується питання опалювання і плінтуса! Система швидко і легко встановлюється, потрібно лише з’єднати секції спеціальними елементами і підключити до джерела опалювання! Термін гарантії — 10 років!
Переваги системи ThermaSkirt :
Економія енергії і простору в процесі експлуатації;
Рівномірний розподіл випромінюваного тепла;
Швидка тепловіддача;
Відсутність радіаторів, захисних грат, сіток, заслінок в підлозі;
Докладна технологія розтрубної пайки (зварювання) труб з поліпропілену.
Поліпропіленові труби — труби збирають методом дифузійного зварювання за допомогою фітингів: муфт, куточків, трійників і т.п. Термін служби труб з поліпропілену становить більше 50 років. Необхідно також відзначити, що заявлений виробником термін служби поліпропіленових труб — 50 років, але виробник має на увазі, що трубопровід буде експлуатуватися при нормальному тиску й нормальній температурі. Тобто труби можуть витримувати значні високі тиски, але температура транспортованої рідини при цьому повинна бути низькою або, навпаки, температура рідини може бути дуже високою, але тиск при цьому повинне бути низьким. При високому тиску й високій температурі термін служби труби різко скорочується й може доходити до 1-5 років. Для визначення терміну служби труб, що експлуатуються в екстремальних умовах, існує спеціальна таблиця. Ми не будемо приводити її оскільки на побутовому рівні таких довготривалих навантажень у домашніх трубопроводах не виникає, а короткочасні аварійні ситуації, пов’язані з різким стрибком тиску або різкий стрибок температури транспортованої рідини, такі навантаження труба витримає.
Використання кольорової гамми. Поліпропіленові труби бувають сірі, білі, чорні й зелені. Кольори, крім чорного, не означають яких-небудь обмежень для застосування труб. Чорний колір труби показує, що вона захищена від ультрафіолетового випромінювання. У поліпропіленових водопроводах використаються не роз’ємні з’єднання, труби збираються на зварених фітингах один раз на завжди.
Труби з поліпропілену можуть бути використані для
водопостачання будинків: монтаж стояків, монтаж труб, приєднання труб до мереж водопостачання з металевих труб;
опалення будинку : виготовлення стояків опалення, монтаж труб від опалення, підключення до котла, приєднання до металевих радіаторів.
PN 10 – тонкостінний варіант, для холодного водопостачання (до +20°С) і теплих підлог (до 45° С), номінальний робочий тиск 1 МПа (10,2 кг/см.кв) ;
PN 16 — розведення холодної води підвищеного тиску й трубопроводи центрального опалення зниженого тиску;
PN 20 – універсальна труба застосовується, для холодного й гарячого водопостачання (температура до +80°С), номінальний тиск 2 МПа (20.4 кг/см.кв);
PN 25 — армовані алюмінієвою фольгою, для гарячого водопостачання й центрального опалення (до +95°С), номінальне тиск 2,5 МПа (25,49 см.кв).
На відміну від металопластикових труб прошарок з алюмінію в цих трубах перебуває ближче до зовнішньої сторони і на ньому, найчастіше, зроблена перфорація, що дозволяє не застосовувати клей для скріплення шарів труби. З’єднання зовнішнього й внутрішнього шару поліпропілену між собою або з алюмінієвим прошарком відбувається через перфоровані отвори, які, у свою чергу, у різних фірм-виробників можуть бути наскрізними або поверхневими. Безпосереднє з’єднання поліпропілену з алюмінієм значно підвищує стабільність і міцність труб. Завдяки такому з’єднанню труби PN 25 мають більш тонкі стінки. Призначені для спеціального використання — головним чином, в опалювальних трубопроводах, а також у трубопроводах гарячого водопостачання, але можуть застосовуватися й для систем холодного водопостачання. А також дозволяють здійснювати підключення поліпропіленового трубопроводу до металевого. Труби екологічно чисті й з успіхом застосовуються в трубопроводах холодного й гарячого водопостачання й опалення.
Фітинги
Завдяки фітингам із хромованими й латунними вставками труби легко комбінуються з наявними сталевими арматурами й сантехническими приладами. Фітинги застосовувані для з’єднання поліпропіленових труб.
Сполучні фітинги: Застосовуються для з’єднання 2-х і більше поліпропіленових труб.
Основні типорозміри: 16 х ?, 20 х ?, 20 х ?, 25 х 1, 32 х 1 і т.д.
Фітинги
1. Муфта для з’єднання поліпропіленових труб одного діаметра;
2. Муфта для з’єднання поліпропіленових труб 2 -х діаметрів;
3. Кут 45°;
4. Кут 90°;
5. Кут 45° для з’єднання труб різного діаметра;
6. Кут 90° для з’єднання труб різного діаметра;
7. Кут — тройнік ;
8. Трійник з однаковими штуцерами, (з’єднання труб одного діаметра);
9. Трійник перехідний , (з’єднання труб одного діаметра);
10. Хрестовина;
11. Вварювальне сідло;
12. Заглушка для поліпропіленових труб;
13. Компенсатор теплових розширень;
Різьбові фітинги для поліпропіленових труб
різьбові фітинги
1. Перехід (муфта )із внутрішньою різьбою; Як паяти поліпропіленові труби
.2. Перехід (муфта) із зовнішньою різьбою ;
3. Перехід (муфта) з перекидною гайкою;
4. Перехід (муфта) з перекидною гайкою й металевою вставкою;
5. Перехід із пластмасовою різьбою зовнішньою типу «DG»
6. Кут 90° із внутрішньою різьбою;
7. Кут 90° із зовнішньою різьбою;
8. Кут 90° з перекидною гайкою
9. Трійник із внутрішньою різьбою;
10. Трійник із зовнішньою різьбою;
11. Трійник з перекидною гайкою;
12. Водорозетка кут для кріплення змішувача й інших приладів: 20 х 1/2, 25 х1/2;
13. Комплект водорозеток для змішувача: 20 х 1/2, 25 х1/2;
14. Водорозетка прохідна: 20 х ?, 25 х1/2;
15. Штуцер з перекидною гайкою;
16. Вварне сідло із внутрішньою різьбою;
17. Вварное сідло із зовнішньою різьбою;
18. Розбірне з’єднання;
19. Розбірне з’єднання із внутрішньою різьбою;
20. Розбірне з’єднання із зовнішньою різьбою;
Зварювання (пайка) поліпропіленових труб
Для зварювання труб діаметром до 63 мм основним типом з’єднання є розтрубне або муфтове зварювання. При цьому з’єднання двох труб відбувається за допомогою третьої деталі — муфти, а створення різьбових й інших стикувальних вузлів відбувається за допомогою фітингів, що мають розтруб.
Для зварювання труб діаметром вище 63 мм рекомендується стикове зварювання, яке не вимагає додаткових деталей, ці обставини дають більш міцне зеднання. При наявності фітингів відповідного діаметра допускається муфтове зварювання. Вид розбірного з’єднання, що рекомендує, для діаметрів більше 63-го — фланцевий стик. Це більше складний варіант з’єднання поліпропіленових труб, що вимагає професійного встаткування й майстерності, тому цей варіант у даній статті обговорювати не будем.
При зварюванні труб діаметрами до 40 мм можна використати ручний зварювальний апарат, при зварюванні труб діаметрами більше 40 мм рекомендується застосовувати апарати із центрувальними пристроями. При використанні центрувальних пристроїв варто керуватися інструкціями з їхньої експлуатації. Для з’єднання поліпропіленових деталей трубопроводів використають зварювальні апарати зі спеціальними насадками .
Зварювальний аппарат + насадки
Нагрівальні елементи (насадки) являють собою гільзу для оплавлення зовнішньої поверхні кінця труби й дорн для оплавлення внутрішньої поверхні розтруба сполучної деталі. Стандартні насадки покриті антипригарним матеріалом — тефлоном, і мають діаметри від 16 до 40 мм. У процесі роботи необхідно стежити за чистотою й цілісністю тефлонового покриття. Після кожного епізоду зварювання, поки вони ще гарячі, насадки очищаються дерев’яним шкребком.
2. Насадки для зварювання поліпропіленових труб діаметром 20, 40, 32, 40, 50, 63.
Зварювальний апарат установлюють на рівній поверхні й закріплюють на ньому за допомогою спеціальних ключів змінні нагрівачі необхідного розміру. Бажано встановити весь необхідний набір насадок на посадкові місця апарата до нагрівання апарата. З погляду рівномірності нагрівання місце розташування насадки на нагрівачі не має значення. Тому насадки ставлять так, як зручно для монтажу. Якість з’єднань прямо залежить від зручності виконання технологічних прийомів, тому всі фрагменти трубопроводу, які можна монтувати на стаціонарно встановленому апарату (на підставці), краще збирати окремо. Зварювання «на стіні», особливо в незручних місцях, бажано робити з помічником. На апарат встановлюють температуру зварювання для поліпропіленових труб — 260 ° С и 220°С для поліетиленових. Залежно від температури навколишнього середовища нагрівання триває 10-15 хвилин. Робоча температура на поверхні нагрівальних пластин досягається автоматично.
Зварювання поліпропіленових труб і фітингів, забороняється робити при температурі нижче 0°С. Температура повітря при зварюванні має дуже важливе значення. Так час зварювання необхідно збільшувати при низькій температурі повітря й зменшувати в умовах жари. Загальне правило розтрубного зварювання: внутрішній діаметр нерозігрітого фітинга повинен бути ледве менше зовнішнього діаметра труби. Перше зварювання рекомендується робити через 5 хвилин після нагрівання зварювального апарата. Після кожного використання зварювальний апарат потрібно очистити від залишку пластмаси. Розтрубне зварювання пластмасових деталей один з одним виробляється в такий спосіб.
1. Ножицями або труборізом обрізати трубу під прямим кутом.
2. Кінець труби й розтруб фітинга при необхідності очистити від пилу й бруду, знежирити спиртом або мильною водою й потім просушити.
При зварюванні труб PN 10 й PN 20 на цьому етапі нічого більше робити не потрібно. При зварюванні армованих труб PN 25 спеціальним інструментом шейвером із труби знімають два верхніх шари з поліпропілену й алюмінію. Розмір розтруба фітинга зроблений таким чином, що в нього може ввійти труба тільки з вилученими верхніми шарами. Глибину зачищення виконують по упорі інструмента, що визначає глибину зварювання. На трубу нанести мітку на відстані, рівній глибині розтруба плюс 2 мм. Якщо використати грубі, фітинги й інструмент від одного виробника, то найчастіше, ніякими обчисленнями займатися не потрібно. Шейвер знімає верхні шари труби рівно на глибину зварювання, а розміри нагрівальних насадок такі, що вставити в них трубу на глибину більше чим потрібно, неможливо. Слідуючий крок помістити з’єднувальні деталі на відповідні насадки: трубу вставити в гільзу до мітки, що позначає глибину зварювання, а розтруб фітинга надягти на дорн. Витримати певний час нагрівання (див. таблицю 1),
після чого зняти деталі з апарата й з’єднати їх не провертаючи деталі по осі. Зварювальні фітинги необхідно з’єднувати із трубою швидким упевненим рухом, дотримуючи співвідношення труби й муфти. З’єднання труби й фітинга повинне відбуватися на ту глибину, що визначена границьою усередині розтруба фітинга. Після зварювання необхідно витримати час охолодження, особливо для труб з тонкими стінками. Поворот і згинання (деформації) під час остигання неприпустимі. З’єднання з невдалим співвідношенням або кутом взаємного розташування фітингів підлягає тільки одному способу виправлення — неправильно з’єднаний фітинг вирізується. Треба бути особливо уважним при зварюванні елементів, для яких важливо позиційне положення — кути, трійники, кульові крани. Останні треба вварити так, щоб ручка могла вільно переміщатися в усі положення.
Як паяти поліпропіленові труби
Якщо Ви паяєте (зварюєте) поліпропіленові труби в перший раз можете розрізати перше з’єднання для перевірки, повинне вийти ось так
Зварювальний апарат повинен бути постійно включений протягом усього процесу зварювання. Нагрівання починається одночасно для двох деталей. При поганому прогріві виникає загроза того, що деталі не досягнуть температури пластичності. При цьому з’єднання буде ненадійним і дифузія матеріалу може не відбутися. При перегріві виникає небезпека втрати стійкості форми, адгезія (липкість) матеріалу буде надмірна. Трубу неможливо буде ввести у фітинг, а при збільшенні зусилля краї труби підігнуться усередину або зімнуться. З’єднання буде зажованим. Налипання матеріалу на фітингах говорить або про погану якість тефлонового покриття насадок зварювального апарата, або про перегрів пластмаси при зварюванні.
Докладний процес зварювання (пайки) поліпропіленових труб дивитеся на відео:
Докладний процес зварювання (пайки) армованих поліпропіленових труб дивитеся на відео:
Зовнішній вигляд зварених з’єднань повинен задовольняти наступним вимогам:
Порушення співвісності труб більш ніж на товщину їхньої стінки не допускається.
Зовнішня поверхня сполучної деталі, звареної із трубою не повинна мати тріщин, складок й інших дефектів, викликаних перегрівом.
У крайки розтруба сполучної деталі, звареної із трубою, повинен бути видний суцільний по всій окружності валик оплавленого матеріалу, що виступає за торець поверхні сполучної деталі.
Інструкція зі зварювання вварених сідел
Сідла застосовуються для монтажу наступних відгалужень від трубопроводу, та при ремонті існуючих систем. Спочатку необхідно просвердлити стінку пластикової труби свердлом . При застосуванні комбінованих труб варто видалити алюміній, що залишився на просвердленому отворі, за допомогою інструмента для зняття фаски. Зварювальний прилад / інструмент для вварного сідла повинен досягти необхідної робочої температури 260°С. Поверхні, що зварюють, повинні бути чистими й сухими, нагрівальний штуцер інструмента для вварного сідла вставляетьсяя в отвір у стінці пластикової труби доти, поки інструмент не досягне повністю зовнішньої стінки труби. Потім штуцер вварного сідла уставляється в нагрівальну гільзу доти, поки поверхня сідла не досягне інструмента. Час нагрівання елементів становить 30 сек. Після добування зварювального приладу штуцер вварного сідла швидко вставляється в нагрітий отвір. Потім сідло треба точно й щільно, не обертаючи, прикласти до нагрітої зовнішньої поверхні пластикової труби. Вварное сідло нерухомо фіксується на трубі протягом 15 сек. Після 10 хвилин остигання з’єднання можна піддавати повному навантаженню. Відповідна труба відгалуження вваривается в муфту звичайним способом.
Коефіцієнти температурного розширення в труб металлопластиковых труб і труб з поліпропілену:
для металлопластиковых труб (PEX-AL-PEX)= 2,6 *10-5
для металлопластиковых труб з аримрующем шаром з этиленвинилового спирту (PEX-EVOH-PEX) = 2.1 *10-5
для поліпропіленових труб, без армування (PP) = 15 *10-5
для поліпропіленових труб з алюмінієвим армирующим шаром = (PP ALL-PP) = 3*10-5
При зміні температури навколишнього повітря, або тепмпературы рідини усередині труби на 10 градусів по Цельсию, кожен метр труби подовжитися або вкоротитися відповідно: PEX-AL-PEX = на 0,26 мм PEX-EVON-PEX = 0,21 мм PP-ALL-PP = на 0,3 мм PP = на 1,5 мм
