Ресурсы партнеры
Приспособление для снятия дверей с петель
Снять или навесить дверь на дверную коробку для многих остается проблемой, особенно если выполнять навешивание или снятие двери с петель приходится проводить собственноручно, тяжело а иногда и не выполнимо, но в таком случае можно воспользоваться специальным приспособлением которое изготовляется за пару минут из подручных материалов и значительно облегчит работу.
Такое устройство для снятия и установки двери изготовить несложно. Потратив несколько минут на создание такой простой «штучки» в дальнейшем вы не только сэкономите свое время а и свои силы, здоровье при монтаже двери. Пригодится она каждому, если конечно вы себе не купили раздвижные двери, тогда у вас данная проблема отпадет сама собой.
Для изготовления приспособления для установки и снятия двери нам понадобиться:
- кусок фанеры,
- доски,
- пластика или кусок металлического листа 8-10 мм,
- кусок ленты, ремня или другого материала, который есть под рукой,
- кусок трубки и несколько шурупов.
Описывать процесс изготовления не вижу смысла, думаю вы уже сами с фото догадались как работает данный механизм. Прибавлю только что трубку не обязательно крепить к «тапочку», можно ее просто подложить под него. Но чтобы устройство было всегда под рукой в рабочем состоянии советую это сделать. Сам проигнорировал в начале этот эпизод, и искал как не трубку то «тапочек».
Схема сборки приспособления показана на рисунке ниже.
для увеличения нажмите на рисунок
Водопровід у будинку
Сьогодні, коли заміське будівництво процвітає на рівні містобудування, стає досить актуальною тема про водопровід, матеріали для його монтажу й способи його установки своїми руками.
Сучасні матеріали відрізняються від «минулого століття» тим, що можуть бути монтовані без застосування спеціалізованих дорогих інструментів, так, наприклад, при з’єднанні сучасних водопровідних труб уже практично не потрібна сварка, різати матеріали можна легко й просто звичайною пилкою по металі, або навіть ножицями по металі, стала зайвої болгарка. Звичайно існують і спеціальні інструменти для різання труб але при біді можна скористатися і підручними.
Навіть людина, що не мала досвіду роботи із сантехнікою взагалі, але знає хоча б частково спосіб планування водопостачання і навички користуватися будівельним інструментом , зможе зробити водопровід у будинку своїми руками із з’єднаннями практично будь-яких видів труб, тому що процес цей став неймовірно легкий. Якщо ж ви не можете чи не маєте бажання власноруч виконувати монтаж водопостачання ви завжди маєте можливість звернутися до нас за допомогою за телефоном 0971103507
Наважилися зробити власноруч? Отже, для початку розглянемо з яких елементів може складатися водопровід у будинку й докладно розглянемо для чого потрібний кожний з них.
• лічильники води;
• редуктори тиску;
• труби водопровідні
• фітинги;
• фільтри.
Лічильники води. Всім відомо, що це прилади для контролю витрати води. За принципом дії вони бувають тахометричні, ультразвукові, електромагнітні, вихрові. Але у всіх їх так називаною «робочою рідиною» — елементом, що приводить механізм у дію є вода.
Але нас цікавлять тахометричні лічильники, тому що вони зайняли своє місце в пристроях водопроводів заміських і міських будинків, і квартир. Конструктивно механізми тахометрического лічильника можна розділятися на мокрі (ті, які стикаються на пряму з водою й починають у такий спосіб працювати) і сухі (які не на пряму стикаються з водою).
Найдешевшими й розповсюдженими лічильниками є тахометричеські мокрі лічильники.
Редуктори тиску. Це ті елементи водогінних мереж, які призначені для вирівнювання тиску в трубах і по своїй конструкції розділяються на поршневі й мембранні редуктори. Мембранні розраховані для стабілізації тиску в більших діапазонах. Поршневі редуктори здатні регулювати тиск і на вході й на виході води. Всі вони охороняють водогінну мережу від гідроудару — різкого позамежного підвищення тиску води, наслідками якого можуть стати розриви в місцях з’єднань.
Труби. З них робиться також каналізація , але ми розглянемо водопровідні види труб. Що це таке, сподіваюся, не варто пояснювати, однак, до недавно існували лише металеві труби й гумові шланги, які використовувалися як труби. Однак, на сьогоднішній день ситуація кардинально помінялася, і з’явилися нового покоління труби, які витиснули старі у всіх видах водопроводів.
Нового покоління труби відрізняються теоретично більше довгим терміном служби, але за деякими показниками вони все-таки уступають металевим трубам. Труби бувають металеві й пластикові.
Види металевих труб:
• сталеві;
• чавунні;
• мідні.
Всі ці різновиди металевих труб важко монтувати, вони важкі й вимагають монтажних робіт із застосуванням зварювання, нарізні сполучення металевих труб також дуже важко виконувати. Сталеві й чавунні труби застосовувалися раніше для водопроводів і систем опалення суцільно й поруч, вони мають найбільший строк придатності, але зараз ці матеріали вже застаріли й ними практично не користуються. Мідні труби дотепер застосовуються як комплектуючі в нагрівальних приладах для опалення.
Види пластикових труб:
• полібутилен;
• полиэтилен;
• зшитий полиэтилен;
• полівінілхлорид;
• поліпропілен;
• металлопластик.
Всі ці різновиди труб мають строк придатності до 50-и років, вони відрізняються морозостійкістю, теплоізоляцією, не піддані корозії, однак не такі міцні, як металеві. Однаково, водопровід у приватному будинку виконується саме із цих матеріалів.
Фітинги. Елементи водогінних мереж, які призначені для з’єднання труб з різних матеріалів між собою, двойніки, тройніки, перехідники перетинів, кутові елементи.
Фітинги підбираються залежно від видів труб і способів монтажу, бувають виконані з різного матеріалу. По способі з’єднань вони бувають затискні (різьбові), паяні, прес-фітинги.
Фільтри. Бувають грубого й тонкого очищення. Як правило, установлюються перед лічильником, щоб відфільтрувати воду, зм’якшивши її, і в такий спосіб перешкоджати ушкодженню елементів мереж. Досить корисні, якщо підключення здійснюється до загального водопроводу, у ньому вода хлорована й погано очищена, що може викликати наліт усередині водопровідних елементів. Якщо ж вода взята зі скважини або колодязя, то фільтр можна і не ставити.
З елементами мереж закінчили, тепер розберемося з тим, яким способом монтувати водогінну мережу і які матеріали найкраще підходять.
Способи монтажу водопроводу в будинку
• схований спосіб;
• відкритий спосіб.
Схований спосіб монтажу водопроводу вимагає високоміцних сполучних муфт (фітингів), тому що труби при такому виді монтажу замуровані в стіну й при ослабленні може статися розрив з’єднань, ремонт досить проблематичний. В основному застосовуються прес-фітинги, можливі також термофітинги.
При відкритому ж способі монтажу не обов’язково щоб труби було видно. Допускається їх «зашити» гіпсокартонним коробом й установити точки доступу щоб на випадок чого був би доступ до елементів водопроводу, це також буде вважатися відкритим способом монтажу. Можна брати будь-які фітинги, у т.ч. і затискні різьбові.
Тепер перейдемо до самої технології монтажу водогінних мереж і розглянемо пошагово що, і як треба робити.
Профіль UD 28/27 3000мм
Профиль UD-28/27 3м.
Ціна: 11 грн.
Опис: Профіль UD 28/27 (напрямний) товщина металу 0,45мм довжина 3000 міліметрів
Профіль удешка UD 27 (3м.) застосовується при обробці й монтажних роботах по гипсокартону у вигляді направляючого профілю для «поперечного» профиля CD-60 4м або CD-60 3м, а також використається для пристрою перемичок у конструкції металевого каркаса для перегородки або фальшстіни. Монтаж даного профілю виконується в комплектації з відповідним по розмірі профілем CD.
При здійсненні монтажу гипсокартона на стені направляющий профіль, монтують паралельно по підлозі й по стелі, як правило в напрямний профіль UD 27 вставляють профіль CD, а при монтажі Гипсокартона KNAUF на потолок профіль УД кріпиться по периметрі приміщення.
Міцний матеріал для пристрою конструкцій під обшивання гипсокартоном.
Товщина стали металлопрофиля 0,45мм
Профіль CD-47/17 3м
Профіль CD-47/17 3м.
Ціна: 15,00грн.
Опис: Профіль CD-47/17 товщина металу 0,45мм, довжина 3000 міліметрів.
Металевий профіль CD-47/17 3м. Його в простонароді називають «стояночний профіль» Він використається в парі із Профілем UD-17 напрямним і використається для будь-яких гипсокартонных конструкцій, будь те перегородок, стель, утеплення стін й їх звукоізоляція й так далі.
Цей профіль найпоширеніший у монтажі каркасних конструкцій. Принцип монтажу даного профілю в наступному, якщо ви робите перегородку або вирівнюєте стіну, то спершу ви прикручуєте направляючий профіль на стелю, потім за рівнем на підлогу. Потім заводите наш профіль «стоечный» і фіксуєте його саморезами, їх у простонародии називають блохи, клопи «Шуруп по металу з прес-шайбою». І потім так само ріжете стоечный профіль на ребра жорсткості, щоб конструкція була міцної з’єднуючи профіль за допомогою «крабів» або кусочків профіля УД. Так само робиться каркас на стелю.
Даний метало-профіль можна використати для арок. Просто ріжете профіль ножицями по металі, по всій довжині й вигинаєте його як треба. Або якщо ви робите багаторівневі стелі й у тому числі вигини, те даний профіль ріжете за принципом, як на арку.
Вибираючи металлопрофиль, дивіться уважно на те, щоб вони були не деформованими. Товщина профілю 0,45мм, що говорить про його міцність.
Стилі дизайну інтерера
У дизайні інтер’єру приміщення існують різні стилі (стильові напрями інтер’єру). Стиль — це сукупність рис, єдність виражальних прийомів і засобів, художня, ідейна спільність, властива певному часу , напрямку в архітектурі, конкретній людині або його помешканню. Різні стиль інтер’єру — це гармонійна сукупність певних рис та єдність художнього напряму.
У якому стилі оформити Вам свій інтер’єр? Стилі бувають різними, але залежать вони від світогляду, характеру та звичок. Велике значення має гармонійність елементів, їх взаємодія з навколишнім простором. Стиль інтер’єру повинен підкреслити Вашу індивідуальність, тому до вибору дизайну інтер’єру потрібно підійти серйозно. Стиль — мова вираження основної ідеї дизайн-проекту. Розглянемо основні стилі.
Мінімалізм
Девізом даного стилю можна вважати фразу «нічого зайвого». У приміщенні реалізуються досконалі пропорції і форми, а весь простір створюється грою світла і кольору (декор відсутній).
Предмети обстановки створені тільки з якісних матеріалів, грамотно розставлені, їх поверхні гладкі, цілісні і дзеркальні. Все це дає також ілюзію невагомості і нескінченного простору.
Стиль можна охарактеризувати великою виразністю. Цей результат був досягнутий завдяки застосуванню контрастних матеріалів і кольорів, нестандартності та асиметричності яскравих образів.
Приміщення в цьому стилі характеризує те, що підлогу, стіни і стелю зв’язуються один з одним суворою кольоровою гамою. Якщо говорити точніше, то вони забарвлюються в три різних кольори, як правило, чорний, білий і сірий, а кілька предметів інтер’єру мають насичені, яскраві кольори.
Основними рисами стилю можна назвати домінування білих і чорних кольорів (інших мало), простота і чіткість обстановки, застосування великих площин у створенні інтер’єру, геометричність, хоча і зустрічаються трохи викривлені лінії.
В основному при створенні цього інтер’єру використовуються такі матеріали, як хром, алюміній, сталь, натуральне дерево, матове скло, пластик, натуральний камінь.
Мінімалізм, відмовляючись від усього зайвого, дає можливість відчути свободу в побуті, житті та мисленні і саме тому характеризується найпростішими геометричними формами і незамуленими кольорами.
Так як в цьому стилі в основному використовується білий колір, то не дивно, що він переважає в обстановці і тільки іноді трохи змінює відтінки.
Часто в інтер’єрі використовують як освітлення так звані світильники-призми, які забезпечують рівний м’яке світло. До того ж при їх виготовленні зазвичай використовують і легкі матеріали (пластик, матове скло, папір) і завдяки цьому світильник став «примарним».
Класичний стиль
Класицизм за натхненням звертається до античності і тому цей стиль можна охарактеризувати чистими геометричними формами, незвичайним аскетичним декором, а також якісними, дорогими матеріалами: натуральний камінь, дерево, шовк та інші матеріали.
За стандартом, приміщення зазвичай прикрашають ліпниною і скульптурою.
Приміщення в класичному стилі зазвичай правильної форми. У ньому виражається спокій і ґрунтовність.
Дизайн приміщення скромний і не кидається в очі з-за безлічі дрібниць, характеризується смаком, стриманістю, солідністю. Цьому стилю властиві точність і симетричність і тому розвішані картини, можна назвати дуже красивими.
Якісні меблі, як і картини, поступово тільки дорожчають. Вони виготовляється з натурального дерева (вишні, горіха, карельської берези та інших матеріалів) і до того ж обробляється різьбленням, інструктується цінними породами дерева, бронзою, перламутром.
Готика
Цей стиль можна охарактеризувати витонченістю і підкресленою вишуканістю. Основну увагу тут приділено не кольору або ж матеріалу, а в основному їх сполучуваності. Перед фахівцями лежить завдання втілити стильову єдність різних елементів домашніх меблів, а також спробувати узгодити застарілі предмети з сучасними.
Квартири прикрашені картинами в дорогих рамах, дзеркалах в багетах (вони покриті позолотою), виразними гобеленами, вишуканими килимами, стіни оздоблені тканинами та гардинами з красивим драпіруванням.
Дизайн квартири, який виконаний в стилі готики, несхожий на всі інші. Найбільш примітною його частиною є великі вікна з вітражами різного кольору, які дають можливість реалізувати різні світлові ефекти.
Основна ознака цього стилю — підкреслена вертикальність всіх елементів інтер’єру.
Бароко
Дизайн квартир, виконаний у цьому стилі, відрізняється пишними й величними формами, а також масивністю елементів інтер’єру.
Основними рисами бароко можна назвати багатство і динамічність форм, різноманітність ефектів освітлення, а також безладний ритм кривих ліній.
Інтер’єр в цьому стилі можна відрізнити завдяки яскравим фарбам, незвичайною грою світла і тіні і складним ламаними обрисами його елементів. Наприклад, навіть такий стандартний на перший погляд елемент як стіна, може втратити свої характерні ознаки і стати динамічною й пластичною.
У цілому ж цей стиль можна охарактеризувати вишуканою ускладненістю: вигадливі, криві лінії, чудова інкрустація, ефективні каміни, величезні, що займають багато місця дзеркала, ліжка-намети обладнані балдахіном і багато іншого.
В результаті ж інтер’єр став розкішним і схожим на чудові покої палаців.
У цьому інтер’єрі є безліч декоративних елементів (скульптур, ваз, барельєфів, картушів та іншого).
Раковина для ванної кімнати — як вибрати
Більш ніж століття тому поняття «ванної кімнати» не існувало. Її роль виконував звичайний глечик і таз, що, звичайно ж, створювало деякі незручності. У наш час вибір ванних кімнат величезний, що є одночасно і плюсом і мінусом. Плюс — це зручність і комфорт, мінус — страх неправильного вибору. Як же підійти до вибору раковини для ванної кімнати?
Перш за все, вам слід мати на увазі, що зараз пропонується велика кількість різних моделей раковин: «мойдодири», «тюльпани», раковини-стільниці, кутові раковини, а також багато інших в залежності від місця установки. Необхідно врахувати, що кожна модель відрізняється за розміром. Тому перш, ніж зробити покупку виміряйте те місце, де ви маєте намір встановити раковину, щоб після покупки вам не довелося його міняти або ж шукати іншу.
Не забудьте також виміряти відстань від підлоги до верхньої точки крана. Зараз популярні суміжні ванні кімнати. У цьому випадку дизайнери радять купувати раковину, унітаз і ванну або душову кабіну в одному стилі.
Дуже важливо при виборі раковини враховувати матеріал, з якого вона зроблена. Зараз часто використовується фаянс, який, однак, досить непрактичний. Фаянс легко б’ється, а також вбирає вологу і запахи.
Але не варто впадати у відчай: з цієї ситуації знайшли вихід. За новою технологією фаянс покривається спеціальною емаллю, яка не пропускає запахи і бруд. Раковини такого рівня обійдуться дорожче. Якщо ви вирішили придбати таку модель, обов’язково попросіть сертифікат якості.
Також при виготовленні раковин використовується гранітна або мармурова крихта. Часто при використанні таких матеріалів виготовляються не тільки раковини, але і цілі блоки для ванної кімнати. Такі моделі коштують дорожче, ніж моделі з фаянсу, але їх якість при цьому ще на щабель вище.
У наші дні особливо популярні раковини зі скла, де основний компонент — кварцит. Ці моделі в чомусь схожі на моделі з мармуру, але колірний спектр у них ширше. Користуються попитом і комбіновані раковини — з металу і скла, які теж досить дорогі, але виглядають вони дійсно розкішно.
Якщо ви віддаєте перевагу стабільній якість, середній ціну, тоді раковини з дюралита — непоганий варіант. Цей матеріал прослужить дуже довго, при цьому він не пропускає запаху і легко миється.
Є й більш оригінальні ідеї. Наприклад, зараз виготовляють раковини навіть з дерева. Але такі моделі — це швидше елемент вишуканості, ніж предмет користування. Крім того, що ці раковини дуже дорогі, вони ще непрактичні і недовговічні.
Що стосується кольору раковини і в цілому предметів ванної кімнати, білий колір, як і раніше, займає лідируючу позицію. Це і не дивно: будь-яка ванна кімната в білому кольорі буде виглядати гармонійно.
Яку б раковину ви не придбали, важливо правильно її встановити.
При ремонті ( догляді ) раковини фахівці радять використовувати креми або емульсії і ні в якому разі не вдаватися до хімічних засобів.
Вибираючи раковину для ванної кімнати, спирайтеся на якість і стиль, тоді вона стане вашою улюбленицею в ванній кімнаті.
Душова кабіна своїми руками — відмінна заміна пластикових кабінок!
Для багатьох людей душова кабіна своїми руками — це безпечний, зручний і недорогий спосіб облаштування ванної кімнати. Пластикові душові зарекомендували себе з небезпечною сторони, так як були випадки їх загоряння. Люди потрапляли в стаціонар з опіками 2 — 4 ступеня і так як це стало закономірністю, багато людей не бажають мати у своєму будинку цих «вбивць». Як же бути тим, хто любить приймати душ і данний пристрій — єдиний прийнятний варіант для їх ванної кімнати?
Альтернативою стаціонарної душової може стати душова кабіна своїми руками, виготовлена з основних будівельних матеріалів таких як цегла, керамічна плитка. Звичайно, знадобляться спеціальні зливи (якщо душ із зливним трапом у підлозі), низький піддон, а також протиударне скло (триплекс) як огороджувальний елемент і або двері, але можна обійтися звичайною шторкою.
Для влаштування душа використовують вільний кут у ванній кімнаті. Є два варіанти душових — це коли злив знаходиться безпосередньо в підлозі і другий із застосуванням плоских піддонів. У першому випадку каналізаційний висновок роблять в підвалі і приєднують його до центральної стічній трубі. Водостік роблять з краю або по центру, де ставлять грати 10х10 см (злив). Виход води повинен супроводжуватися водяним затвором в сифоні труби. Це необхідна умова для запобігання запаху з каналізації. Якщо ж ванна знаходиться над житловою кімнатою або немає доступу до підвалу, то можна встановити низький піддон. Найважливіші моменти, на які варто звернути увагу — це герметичність стоку, кутів з’єдння стін і підлоги, керамічна плитка на підлозі не повинна вбирати воду.
Душова кабіна своїми руками може мати тільки дві стіни (кут) і шторку, але тоді в цьому випадку краще, якщо буде обмежувальний поріжок з цегли, обкладеної керамічною плиткою або ж три загороджувальні стіни. Замість шторки можна встановити скляні двері або двері в одну із стін. Варіант зі склом можна розглянути і без порогів. Замовити виготовлення душової кабінки можна по т. 0971103507
Пластикові вікна для холодного клімату
З настанням холодів виникає необхідність зробити власне житло більш теплим. Якщо в будинку дерев’яні віконні рами, прослужили певний строк, то можна з упевненістю сказати, що крізь них в приміщення буде потрапляти холодне повітря. І якщо завчасно не подбати про утеплення рам спеціальними пластирами з паперу, то перші морози дадуть про себе знати всім мешканцям приміщення. До того ж з настанням весни, все утеплення вікон доведеться знімати, а це додаткові витрати часу і сил. Дана проблема легко вирішується шляхом установки пластикових вікон.
При виборі пластикових вікон варто керуватися визначеними параметрами. Обов’язково слід звернути увагу на профіль і його товщину, на кількість склокамер, а також на спосіб установки вікон до несучих стін. Товщина хорошого профілю пластикового вікна повинна бути як мінімум 55 мм. Хоча в даний час стають дуже популярними склопластикові системи, товщина яких доходить до 58 мм. Збільшення товщини стало можливим за рахунок розширення зони в стулках рами. У таких вікнах є три камери. Першу камеру наповнює інертний газ або повітря, яке виступає в ролі теплоізолятора. Функцію утримання стікол виконує друга камера, а третя призначена для фурнітури. Найкращим пластиковим профілем буде той, у якого є найбільша кількість профілів. У продажу сьогодні можна зустріти профілі з товщиною 70 мм, які мають до п’яти герметичних камер. Пластикові профілі, матеріалом для яких є ПВХ, відрізняються високою якістю і здатністю витримувати температуру в межах від -50 до +50 градусів. Завдяки цій якості вони є найбільш вигідним варіантом для наших кліматичних умов. Для суворого клімату варто вибирати пластикові системи з подвійним, а то й потрійним склопакетом. Таким чином, можна дуже просто в багато разів знизити втрати тепла.
Встановлення пластикових вікон краще довірити професіоналам. Установка проводиться з використанням вертикального рівня і анкерних болтів. Завершальним етапом всієї процедури є заливка стиків монтажною піною. Єдине, що залишиться зробити замовнику, зрізати непотрібні і зайві шматки монтажної піни, зацементувати фасадну частину, а після зафарбувати її спеціальною фарбою. Тоді можна з упевненістю сказати, що в підсумку вікна вийшли надійними, теплими і дуже красивими.
Як правильно вибрати пластикове вікно
Будучи покупцем пластикового вікна, незалежно від того, що Вам пропонує досвідчений менеджер компанії-продавця для гарантії довговічності в експлуатації і зручності в приміщенні, Ви повинні самі розібратися з різними головними деталями. В залежності від того, де буде вставлятися вікно, в разі його вибору враховуються наступні фактори: рівень шуму з вулиці, потрібний температурний режим, поверх, де розташоване приміщення, вологість (вітальня, кухня, спальня, лоджія), запиленість приміщення. Для того, щоб зорієнтуватися при купівлі, продумайте все це.
Вентиляція, теплоізоляція, безпека, звукоізоляція є споживчими характеристиками пластикового вікна. Згідно з ними проводиться вибір типу провітрювання, конструкції профілю, товщини склопакета, спеціальних вентиляційних пристроїв і інших деталей.
Види склопакетів. Вибираємо.
Тип склопакета (тип скла, кількість камер, ширина повітряного прошарку), відношення площі блоку до площі скління в розмірах вікна, примикання віконних прорізів — дуже важливі характеристики самої головної функції вікна — захист від холоду.
Низькоемісійне скло, якому найбільш часто віддається перевага, збільшує енергозберігаючі функції вікна (пропускає в середину приміщення короткохвильове випромінювання — сонячне світло і не випускає назад довгохвильове — тепло). Для житлових приміщень категорично не підходять однокамерні пакети.
Пластикове вікно, в складі якого є склопакет, заповнений інертним газом (крім спецстікла), менше зношує конструкцію, а зберігає тепло так, як і двокамерний склопакет.
Велика частина тепловтрат буде відвернена з використанням герметичній конструкції, яка забезпечується якісною фурнітурою. Важлива при цьому ширина ПВХ профілю з теплоізоляційними камерами.
Наступним важливим моментом є захист від шуму або звукоізоляція. Герметичність замикання фарнітури, вид склопакета, якість монтажу — ці нюанси характеризують величину звукоізоляції. Щоб прибрати резонанс при закритих вікнах і знизити рівень звуку в склопакетах встановлюється скло різної товщини. Також особлива увага приділяється наявності ущільнювальних прокладок (не менше двох), відстані між стіклами в пакеті, якісному монтажу і наявності заповнення зі звукоізоляційними властивостями.
Вентиляція пластикового вікна
Не можна забувати і про природною вентиляцію в приміщенні. Вікна повинні дихати — це повинні знати всі. У зв’язку з цим, дивитися, щоб висока герметичність не виключала вентиляції. Для хорошого самопочуття людині що знаходиться в приміщенні необхідно, щоб не знижувалася кратність повітрообміну та не підвищувався рівень вологості. Пилезахищеність і звукоізоляція приміщення при частому провітрюванні значно зменшуються. Для притоку свіжого повітря дуже часто використовують герметичні вентильовані профілі. При цьому, вентиляція є процесом заміни забрудненого внутрішнього повітря свіжим зовнішнім і завжди контрольована.
Цієї проблеми можна уникнути за допомогою: врізки спеціальних пристроїв між палітуркою і склопакетом або в сам профіль, врізання припливних клапанів поза віконного блоку в зовнішні стіни. Простого щілинного провітрювання може бути цілком достатньо, так як воно дуже ефективно виконує функції вентиляції, прибирає недоліки звичайного провітрювання і є особливою функцією фурнітури пластикового вікна.
Протизламні якості профілю залежать від кількості камер, що входять до його складу і його ширини. Дуже важливою функцією є безпека вікна. До її складу входять властивості всіх елементів, що входять до складу вікна: склопакет, профіль та фурнітура. Безпека також залежить від монтажу, який повинен встояти перед зусиллями злому на зовнішню стінну конструкції. У відповідності з матеріалом стін повинен бути правильно підібраний тип кріпильних елементів. Протизломна фурнітура легко встановлюється в широкому профілі. Додатково застосовуються захисні жалюзі — ролети або ставиться триплекс замість звичайного скла.
Теплоізоляція будинку мінеральною ватою
В сучасному будівництві системи зовнішнього утеплення будинків дають можливість не тільки ефективно вирішувати питання енергозбереження, але і дозволяють архітекторам і проектувальникам створювати будинки абсолютно нового вигляду , надавати їм вібро і шумоізоляцію різної форми.
Під час опалювального періоду через зовнішні огороджувальні конструкції неминуче відбуваються втрати теплової енергії, які складають від 30 до 80 % всієї енергії втрачається. Система поліпшеної теплоізоляції дозволяє знизити теплові втрати, та відповідно підвищити звукоізоляцію. Погано утеплені зовнішні стіни сприяють створенню несприятливого мікроклімату в приміщеннях, утворенню конденсату, наслідком чого є намокання будівельних елементів, а також утворення цвілі. Дані проблеми можна вирішити за допомогою достатнього утеплення зовнішніх стін. При утепленні фасадів будинків в значній мірі знижуються шумові навантаження.
Стіни будинку можна утеплити 3 способами: внутрішнім утепленням, зовнішнім утепленням, а також конструкцією утеплення зсередини стіни. Здебільшого побажання віддається системам зовнішнього утеплення, так як вони володіють рядом переваг: охороняють стіни від несприятливих зовнішніх впливів (атмосферних, температурних, біологічних), охороняють стіни від охолодження, що перешкоджає випаданню конденсату на внутрішніх поверхнях, забезпечують «дихання» стін, додаткову звукоізоляцію, а також мають тривалий термін використання.
Вибір теплоізоляційних матеріалів для утеплення будинків
При будівництві та утепленні будинків важлива не тільки така характеристика теплоізоляційних матеріалів, як теплопровідність, але і важливий такий показник, як здатність матеріалу зберігати свої властивості протягом усього терміну експлуатації. Наприклад, з часом може відбуватися ущільнення теплоізоляційного матеріалу що призводить до зниження теплоізоляції (наприклад волога яка попаде в мінвату зводить на нівець її властивості,). Осідаючи, утеплювач може оголювати верхні конструкції будівлі, тобто верхні поверхи стануть холоднішими. Крім того в утеплювачі може накопичуватися волога, що також знижує його теплоізоляційні характеристики. Тому, вибираючи теплоізоляційні матеріали, звертайте увагу на такі параметри, як теплопровідність теплоізоляційного матеріалу, його стійкість до впливу вологи та агресивних середовищ, опір стисненню, довговічність, екологічна і пожежна безпека.
На сьогоднішній день найбільш популярним теплоізоляційним матеріалом є утеплювач на основі базальтового волокна (мінвати). Він має необхідні теплоізоляційні і звукопоглинальні властивості, володіє високою пожежною безпекою, стійкістю теплоізоляції до агресивних хімічних або біологічних впливів і екологічною чистотою. Особливу популярність утеплювачі з базальтового волокна мають при створенні вентильованих фасадів будівель, утеплення стін зовнішнім «мокрим» способом, тришарових бетонних панелей. Не обходяться без базальтової теплоізоляції при утепленні покрівель, підлог . Утеплювач дуже довговічний і володіє високими теплоізоляційними характеристиками.
Основні властивості мінеральної вати:
Низька теплопровідність є найважливішою властивістю мінеральної вати, залежить від середньої товщини волокна матеріалу. У порівнянні з іншими матеріалами, для забезпечення такого ж термічного опору, як у мінвати товщиною 10 сантиметрів і щільністю 100 кг/м3, знадобитися пустотілої цегли 117 см завтовшки, глиняного — 160 см, силікатного кірпіча — 200 см, а сухого дерева — 25,5 см.
Мала гігроскопічність протистоїть несприятливому впливу вологи на спорудження. Рівень водопоглинання мінвати становить близько 0,5%, що значно менше відносно інших, використовуваних в будівництві матеріалів.
Довговічність мінвати забезпечується за рахунок використання при виробництві базальтового каменю, завдяки чому мінеральна вата також стійка до зовнішніх впливів і може зберігати свої відмінні властивості досить тривалий час. Мінімальний термін служби мінвати — 50 років.
Паропроникність, з допомогою якої мінеральна вата може з легкістю при накопичені випаровувати надлишкову вологу з приміщення. Дана властивість дуже сприятливо впливає на вологий режим споруди.
Вогнестійкість — одержувана шляхом використання при виготовленні мінеральної вати негорючих матеріалів. При пожежі мінвата повністю зберігає свої властивості і протипожежну здатність.
Звукоізоляція — мінвата є відмінною перепоною для звукових хвиль, а в деяких випадках повністю запобігає їх поширенню. Це позначається на комфорті людей, що знаходяться в приміщенні.
Екологічність, за рахунок якої мінеральна вата повністю нешкідлива для здоров’я і організму людини. Вона забезпечує необхідну зручність всередині приміщень завдяки своїм особливим властивостям високоефективного утеплювача.
Стійкість до хімічних і біологічних агресивних речовин, відповідність всім існуючим санітарно-гігієнічних нормам, що використовуються для будівельних матеріалів. Також варто відзначити, що мінеральна вата володіє стабільністю об’єму і форми, а також стійка до дії гризунів та кліщів.
Настільки багато відмінних якостей навряд чи знайдеться в якому-небудь іншому матеріалі, тому підсумок можна підвести тільки один — ще дуже довгий час навряд чи знайдеться заміна настільки високоефективному матеріалу.
Мінеральна вата ціна ? див.
Роспись по дереву
Изделия из дерева часто используются при украшении интерьеров. Рассмотрим с вами основные техники росписи декоративных изделий и дальнейшее их использование их в интерьере.
Городецкая роспись
Роспись яркая, лаконичная появилась в середине девятнадцатого века. в Городецком районе Нижегородской области. основными, традиционными сюжетами для городецкой росписи используются жанровые сценки, птицы, кони, цветочные узоры, выполненные на цветном фоне (зеленом, желтом, голубом, синем, красном). Расписывали масляными красками по древесине или по цветному фону, наносимому нитрокрасками. Перед росписью поверхность шлифуют, грунтуют, затем расписывают. Закрепляют красочный слой нитролаком.
Полхов-майданская роспись
Основные сюжеты узоров — птицы, животные, сельские пейзажи, архитектурные памятники. Перед росписью поверхность шлифуется и грунтуется крахмальным клейстером. Затем черной тушью наносят четкий контур рисунка. Раскрашивают только анилиновыми красками, разведенными горячей водой температуры 60-80 градусов (8 г краски на 1 л воды). Для яркости можно добавить несколько капель спирта. Краски наносят в определенном порядке — сначала желтую, чтобы получить нужные цвета ее покрывают алой или синей и т. п. Расписанные изделия сушат и затем лакируют дважды лаком ПФ.
Роспись гуашью
Поверхность тщательно шлифуют и грунтуют, окончательно зачищают шкуркой. Гуашевые краски разводят 3-5% раствором столярного клея. Наносят их мягкими кисточками, фон пишут широкой щетинной кистью. Изделие просушивают, затем лакируют нитролаками.
Специальная отделка
Сейчас в моде оригинальные техники росписи, такие как патина, эффекты различных материалов, камней и др.
Шаблонирование
Существуют уже готовые трафареты, которые можно приобрести в магазинах. Если ты хочешь придумать свой узор или скопировать из журнала по декору, нанеси его на картон толщиной 1-2 мм. Лучше иметь два одинаковых трафарета, чтобы один успевал просохнуть. Острым резаком сначала наметь нарисованные линии, затем прорежь узор насквозь.
Можно использовать масляные или акриловые краски. Узор получается путем многократного наложения трафарета через определенный интервал по предварительно нанесенной линии. Желательно протирать трафарет после каждого наложения на поверхность.
Разметь длинные горизонтальные или вертикальные линии расположения трафаретных бордюров мелом или карандашом. Приложи трафаретную плату, закрепив ее клейкой лентой. Налей немного краски в блюдце, при необходимости разбавляя ее растворителем. Слегка обмакни в нее кисть, убрав излишек тряпочкой. Затем нанеси краску на пустые части трафарета легкими круговыми движениями, держа кисть перпендикулярно. Краску нельзя размазывать, а только промакивать кистью от центра рисунка к краям.
Патирование
Интересно, что в понятии самурая истинную ценность вещь может приобрести лишь со временем, после того, как в ней «высветляются» подлинные, глубинно-эстетические свойства. Японцы называют это саби — дословно «патина времени», «ржавчина веков». В икебане и чайной церемонии особенно высоко ценилась утварь, отмеченная печатью времени. Лучшая посуда — не та, которая утонченно украшена, но та, которой пользовались еще несколько веков назад, потрескавшаяся от времени.
Кракелюры — благородная старина придается изделию с помощью лака-кракле или специального трескающегося лака. Эффект патины достигается при окраске несколькими тонами красок. Вначале наносится грунтовка одного цвета (например, белого). После высыхания поверхность покрывается другой краской (например, синей). После этого снимается слой еще не высохшей краски специальным скребком для имитации структуры древесины. Или же дают синей краске высохнуть, и затирают поверхность шлифовальной бумагой.
Мраморирование
Различные цвета дают эффект различных известковых отложений в мраморе. Поверхность тщательно закрашивают белой краской. Легким прикосновением губки наносят розовые накрапления, затем терракотовую краску, а на оставшиеся белые места — желтые крапины. Краски при этом могут перекрываться. Окунув кисть в охру или белую краску, прокрась прожилки. Слишком резко очерченные границы прожилок размывают губкой, смоченной в воде. Для достижения эффекта серого мрамора необходимо лишь изменить цвета и работать с черным, белым, серым, терракотовым и охрой.
Помятость
Кусочек замши пропитай белым акриловым лаком, смешанным с бесцветным. Скомканной замшей нанеси на поверхность «отпечатки» с произвольным интервалом, не забывая все время переворачивать замшу и комкать снова, чтобы отпечатки не получились одинаковыми.
Молотковые покрытия
В эмаль добавляют узорообразователи. Чем больше этого компонента, тем меньше рисунок.
Эффект старинной каменной кладки
Поверхность прогрунтовать, нарисовать камни. Покрасить «камни» вторым слоем грунта, затем втереть небольшое количество коричневой краски. Еще влажную краску промокни губкой, чтобы получился эффект шероховатости. Нанеси серую краску, повтори процедуру. Немного серебряной краски придаст камням металлический оттенок. Темной коричневой краской нарисуй линию кладки. Нанеси слой лака.
Вывод
Многие подумают «Зачем это нужно, 21 век, с помощью новых технологий такие техники вылетают в секунды». Частично вы будете правы, у меня знакомый фотограф в Одинцово делал фото которое мы с помощью принтера наносили на деревянные картины. Да, такие картины тоже имеют свой шарм, но сравниться с изделиями изготовленными вручную они не смогут.
Вироби з пляшок
Пляшки, розфарбовані вручну. А як щодо внесення яскравих фарб в свій будинок і розкладання по полицях різнокольорових сонечок.Ось вони — ці сонечка, строкаті вазочки. Подивися, вони ж світяться весняним теплом і дарують усмішку.
Все, що тобі знадобиться, це:
Порожні пляшки різних форм без кришок.
Різнокольорові нитки.
Клей ПВА.
Що робимо:
Вимий пляшку, зніми з неї всі етикетки. Починай обмотувати нитками пляшку зверху, тобто з горлечка. Саму верхівку по колу намаж клеєм і зроби перший виток. Почекай, поки нитка гарненько приклеїться до пляшки. Потім дуже щільно намотуй нитку на пляшку. Намагайся не залишати зазорів. А якщо вже залишаєш порожні місця, то постарайся зробити це красиво, щоб вийшов візерунок.
Продумай чергування ниток різних кольорів. Головне, щоб вони гармонійно поєднувалися між собою.
При зміні нитки одного кольору на інший роби так само, як і спочатку: клеїш перший виток, а далі по колу намотуєш нитку на пляшку. Так до самого дна. Будь акуратний з клеєм: намагайся не забруднити нитки.
Коли все буде готово, можна подумати про додаткові прикраси. Наприклад, сплетена з ниток косічка, якою можна обв’язати пляшку і зав’язати бант. Варіантів може бути багато — фантазуй!
Погодься, що зовсім неважко зробити таку вазу! А як приємно буде мамі виявити на кухні яскраве диво. Або як зрадіє різнобарвному подарунку вчителька… Або бабуся… Або сестричка… Кожна людина посміхнеться, побачивши таке весняне диво!
Декор для квіткового горщика
Пальми, фікуси, декабристи, традесканції і кактуси кімнатні рослини здатні пожвавити і прикрасити будь-який простір. Вони є майже в кожному будинку і нерідко прикрашають і офісні приміщення.
Що може бути приємніше виду зеленіючої пальми або квітучого декабриста? Холодною зимою зелене листя рослин радують око і нагадують про літо. Звичайно, для кожної рослини потрібен горщик. Його, безумовно, можна купити в магазині, посадити квітку і залишити в такому вигляді, але краще не зупинятися на цьому етапі, а придумати для кожного горщика оригінальний декор. Отже, приступимо!
Для декору тобі знадобляться: крафтовий папір, часто використовують у якості обгортки або упаковки, можна також використовувати кальку головне, щоб папір сильно не вбирала воду, а також лляна (або будь-яка інша) тканина і мотузка. Візьми шматок паперу і оберни його навколо горщика, причому не обов’язково, щоб папір рівно облягала горщик, можна попередньо його злегка пом’яти і н недбало обернути навколо горщика. Потім перев’яжи горщик по центру шматком мотузки. Наступний варіант декор з тканини. Заготов потрібний по довжині і висоті шматок тканини, і оброби її краї злегка замахри їх. Оберни горщик і обв’яжи мотузкою, зроби красиві закоти і горщик готовий!
Для декору можна використовувати самі різні матеріали, тут все залежить від твоєї фантазії!
Як позбутися від цвілі на стіні
Пліснява, грибок на стінах— з цією проблемою стикався кожний. Практично будь-які будівельні матеріали піддаються впливу цвілі. Як тільки в приміщенні створюється сприятливе середовище для життєдіяльності грибка (вологість піднімається до 70%, при температурі вище 15 градусів), мікропори починають стрімко розмножуватися. Пари пліснявого грибка негативно діють на здоров’я людини, тому позбутися від нього потрібно як можна швидше. Щоб позбутися від грибка назавжди, а не на короткий час, в першу чергу необхідно встановити причину його виникнення.Найпоширеніший випадок появи цвілі — це підвищена вологість. Чорний малоприємний наліт можна зустріти у підвалах, ванних кімнатах і сирих кутах приміщення. Тому, якщо в приміщенні присутня вологість, обробку краще всього провести ще під час проведення косметичного ремонту. Наприклад, при поклейці шпалер додати в розчин клею певну кількість протигрибкового засобу.
Якщо цвіль з’явилася вже в обробленому приміщенні, уражене місце слід зачистити, при глибокому проникненні грибка необхідно видалити всю обробку, заражену грибком. Після цього очищену ділянку обробити спеціальним антисептичним засобом.Найбільш поширене протигрибковий засіб — це мідний купорос. Але впливає на цвіль він подвійно, один вид грибка знищує, а іншому сприяє у розмноженні. Тому перед використанням такого розчину потрібно встановити різновид грибка.
Чудовий спосіб обробити стіни розчином хлорки, використовувати можна звичайну «белезну»- миючий засіб. Цей метод ефективний але неприємний (. слід запастися резиновими рукавичками та респіратором.
Рекомендації що до запобігання появи цвілі на стінах
Вентиляція — одне з найкращих засобів проти цвілі. Цвіль боїться свіжого повітря, воно заважає їй розростатися. Її улюблені місця — затемнені вологі кути, куди надходить мало повітря. Також додаткову вологість можуть створювати кімнатні рослини у великій кількості. Пластикові вікна блокують надходження свіжого повітря, тому приміщення рекомендується частіше провітрювати. Встановлювати меблі занадто близько до стіни не варто, залишений зазор дозволить повітрю проходити вільно. І ще одна умова — своєчасно усувати всілякі протікання і застої води.
Гіпсокартон, його переваги і застосування
Гіпсокартон має властивість «дихати»,іншими словами пропускає крізь себе повітря і тому здатний підтримувати стабільний режим вологості,це є одним з основних достоїнств цього матеріалу. Не менш важливою перевагою є його екологічність, в його основі немає токсичних речовин,він не сприяє спалахуванню і володіє достатньою термоізоляцією і звукоізоляцією. Гипсокартон виготовлений на гіпсовій основі з двох сторін обклеєний спеціально призначеним картоном,що надає йому особливу гладкість і міцність. Конструкції зібрані з гіпсокартону,є найзручнішою поверхнею для різного роду декоративних покриттів. Поверхність ідеально підходить для фарбування, забіг на перед:), після попереднього шпаклювання ,облицювання плиткою,обклеювання різного роду декоративних плівок і шпалер.
Передбачаючи всі переваги гіпсокартону, він отримав величезне поширення в будівельній сфері. Дизайнери використовуючи гіпсокартон створюють різноманітні змієподібні,лабіринтові,багатоярусні стелі з безліччю різноманітного освітлення різного виду, а стіни завдяки гіпсокартону набувають вишуканість і виразності, маючи безліч поличок і отворів різної форми,що надають унікальності будь-якому житлу. Завдяки гіпсокартону в короткі терміни в будинку можна провести евроремонт який довгий час буде створювати в вашій оселі атмосферу затишку…………..
Декоративна штукатурка
В останні роки декоративна штукатурка користується величезною популярністю. Завдяки великої кількості переваг і якостей в порівнянні зі звичайними шпалерами і подібними оздоблювальними продуктами вона стала лідером серед оздоблювальних матеріалів. Декоративну штукатурку можна придбати без особливих проблем, а з її властивостями можна створити величезну кількість неперевершених ефектних декорацій які вражають своєю якістю і елегантністю, нанесення її на поверхню дає чудові можливості створювати різні малюнки і всілякі орнаменти, також деякі види штукатурки здатні реалізувати атмосферу старовинної Італії іменовані (венеціанка) і створити імітацію натурального каменю (структурна штукатурка).
Ефект який створюється за допомогою декоративної штукатурки, на пряму залежить від класифікації майстра що проводить дану роботу. Майстер з достатнім досвідом роботи з декоративною штукатуркою, має не тільки запас знань про використовуваний матеріал, а також знає масу нюансів та можливостей нанесення декоративної штукатурки. Майстри цієї специфіки, часто мають свою унікальну техніку нанесення, в результаті така техніка дає неповторні шедеври. Вироблений образ готової стіни, безпосередньо залежить від використовуваних структур матеріалу і інструменту яким виконувалася робота. Міцність і довговічність декоративних покриттів напряму залежить від якості виконання робіт по нанесенню декоративної штукатурки, суворо повинні виконуватися всі правила технології нанесення декоративної штукатурки.Склад декоративної штукатурки для стін буває досить різноманітний. Особливу увагу можна приділити наступним видам декоративної штукатурки: акрилова, мінеральна, вінілова, гіпсова, силікатна і силіконова. В першу чергу саме від складових інгредієнтів складу залежать використовувані характеристики покриттів: виконання вологого прибирання з можливістю використовувати в приміщеннях з високою вологістю, стійкість до стирання і різних механічних впливів.
Тепер допоможемо з вибором…
Плюси декоративної штукатурки на мінеральній основі в тому, що вона має властивості підвищеної повітропроникності з антибактеріальними здібностями (стійка до появи плісняви), має стійкість до стирання і механічних впливів.
Мінуси в тому, що вона легко пропускає через себе воду, і без додаткової обробки схильна до руйнування. Тому її необхідно захистити обробкою лесирувати (вдруге пропітати
тонким шаром спеціального розчину) , завдяки цьому декоративне покриття стане особливо міцним і отримае водовідштовхувальні властивісті, тим самим ставши у придатності для покриття фасадних стін і ділянок з підвищеною вологістю. Найвища вразливість декоративної штукатурки в перші три тижні після закінчення всіх робіт, після цього відбувається абсолютне висихання.Декоративна штукатурка використовується для стін на основі складових акрилових сополімерів, має чудову властивість відштовхувати воду, використовується вона у ванних кімнатах, басейнах і багатьох інших приміщеннях з підвищеною вологістю. Даний тип декоративної штукатурки користується особливою популярністю, завдяки відмінним якостям в експлуатації і величезною різноманітністю декоративних властивостей і форм які виходять при використанні декоративної штукатурки.
Мінуси в тому, що вона легко пропускає через себе воду, і без додаткової обробки схильна до руйнування. Тому її необхідно захистити обробкою лесирувати (вдруге пропітати
тонким шаром спеціального розчину) , завдяки цьому декоративне покриття стане особливо міцним і отримае водовідштовхувальні властивісті, тим самим ставши у придатності для покриття фасадних стін і ділянок з підвищеною вологістю. Найвища вразливість декоративної штукатурки в перші три тижні після закінчення всіх робіт, після цього відбувається абсолютне висихання.Декоративна штукатурка використовується для стін на основі складових акрилових сополімерів, має чудову властивість відштовхувати воду, використовується вона у ванних кімнатах, басейнах і багатьох інших приміщеннях з підвищеною вологістю. Даний тип декоративної штукатурки користується особливою популярністю, завдяки відмінним якостям в експлуатації і величезною різноманітністю декоративних властивостей і форм які виходять при використанні декоративної штукатурки.
Капітальний ремонт
Іншими словами — це дати старому приміщенню нове життя. Капітальний ремонт виконується не з естетичних міркувань (для цього є косметичний ремонт), а з-за функціональних проблем. Приміром, у приміщенні обсипається штукатурка, протікають труби, є серйозні недоліки в електриці, стіни криві, потрібно здійснити перепланування і т.д.
Капітальний ремонт починається з винесення всіх речей з приміщення, після цього проводяться демонтажні роботи. А саме: стяжка підлоги, штукатурка стін, старі стелі демонтуються до бетонної основи, знеструмлюється електрика, водопостачання, опалення та каналізація. Демонтуються ще й перегородки, якщо буде здійснюватися перепланування (саме перегородки, а не несучі стіни!). Ви вже уявили собі таке приміщення?
На цьому етапі ми разом з Вами розробляємо проект що де як. Потім підготовлене приміщення перетворюється в «мурашник з робітників». Однак приміщення не завжди вимагає повного демонтажу, зазвичай демонтуються тільки ті елементи, які не відповідають вимогам безпеки або вимагають повної переробки.
Про старе приміщення після капітального ремонту можна сказати так «ця старенька ще довго буде стрибати на скакалці».
Такий тип ремонту буває, як не дивно і в новобудовах, коли доводиться демонтувати так званий «білий варіант» і переробити все у відповідності з побажаннями клієнта.