Ванна кімната-це приміщення з особливим мікрокліматом, періодично в ній змінюється вологість і підвищується температура набагато частіше ніж в інших приміщеннях. Згадані фактори а також підвищені вимоги до підтримання чистоти і гігієни призводять до того, що у ванних кімнатах застосовується, найчастіше, керамічна плитка. Однак існує можливість застосування інших облицювальних матеріалів, в тому числі деревини, але необхідно вміло підібрати її для конкретних умов експлуатації.
В чому проблема?
У разі тривалого контакту деревини з водою може відбуватися періодичне розбухання і деформування окремих елементів. Це може призвести до виникнення щілин між паркетом або дошками. А це означає, що в умовах, переважаючих у ванній кімнаті, може застосовуватися масивна дошка на підлогу, яка має високу стабільність розмірів в різних умовах, а також високу стійкість до впливу води.
Яка деревина підійде?
Для використання у ванній кімнаті рекомендується, насамперед, деревина екзотичних порід, такі як мербау, дуссія, іроко і твк. Ця рекомендація випливає з дуже низького поглинання вологи цими видами деревини. А говорячи більш конкретно – за умови зміни вологості повітря на 1 %, середня усадка деревини дуссія становить близько:
- 0,16;
- тика – 0,21;
- мербау – 0,22;
- і іроко — 0,23%.
Для порівняння, у разі дуба усадка оцінюється на 0,26, а бука вже 0,29%. Різниця велика. Інша справа висока ступінь змісту екзотичної деревини натуральних речовин, масляних і смоляних, які підвищують стійкість до впливу пари і води. Якщо обов’язково повинна бути застосована вітчизняна деревина, то на вибір залишається дуб, ясен, бук і модрина.
Що застосувати?
Вибір досить широкий – можна використовувати як паркетна підлога, так і багатошарову клеенную паркетну дошку. Більш сприятливий є використання паркетної дошки, так як завдяки специфіці багатошарової будови(окремі шари склеюються по черзі, тобто уздовж або поперек волокон), краще переносить деформації і зменшує можливе набухання. Щоб забезпечити підлозі стійкість, елементи повинні бути міцно закріплені до основи, тобто приклеєні з допомогою клею, рекомендованого для вологих приміщень. Краще застосувати більш довгу і широку дошку, а не нову типову мостину, тому що таким чином обмежується кількість стиків, які потенційно може проникати вода.
Про що варто пам’ятати?
З практичних міркувань слід використовувати елементи покриті олією, а не лаком. Масло проникає в деревину, захищаючи структуру від води, але не створюючи при цьому плівки на її поверхні. Правда, елементи покриті лаком легше підтримувати в чистоті – достатньо протерти вологою ганчіркою або відповідною рідиною для консервації, але у разі пролиття води підлогу стають просто слизьким.
Інша справа, коли у вас елементи змащені маслом, вони природним чином регулюють свою вологість в залежності від вологості навколишнього середовища – поглинаючи або віддаючи вологу. Лак ж на поверхні деревини, таку можливість дуже сильно обмежує. У разі елементів, змащених маслом відбувається необхідність періодичної просочення, свого роду оновлення захисту. Виробники рекомендують проводити просочення маслом один раз у 2-3 місяці.