Механізми індивідуальної психокорекції дитини

Механізми індивідуальної психокорекції дитини

Механізми індивідуальної психокорекції методи індивідуальної психокорекційної впливу, основні стадії індивідуальної психологічної корекції, розроблені методики психологічної допомоги, спрямовані на виявлення та усвідомлення життєвих проблем і досягнення позитивних змін у моральному становленні особистості школяра.

Постановка проблеми. У процесі вивчення морального розвитку школяра необхідно дослідити вплив індивідуальної психокорекції на його моральне становлення.

Важливі проблеми індивідуальної психокорекції ґрунтовно досліджували провідні напрямки зарубіжної і вітчизняної психологічної думки: психоаналіз 3. Фрейда, індивідуальна психологія А. Адлера, клієнт-центрована терапія К. Роджерса, логотерапії Ст. Франкла, гештальт-терапія Ф. Перлза, трансактный аналіз Е. Берна .

Формулювання цілей статті (постановка завдання). Метою дослідження є осягнення впливу індивідуальної психокорекції на процес морального становлення особистості школяра. Умови індивідуальної психокорекції:

  • Добровільне згоду на отримання допомоги.
  • Довіру школяра психолога.
  • Активність школяра і його творчо-дослідницьке відношення до особистісних проблем.
  • Право учня приймати або не приймати надану допомогу.
  • Право школяра самому вирішувати питання свого життя.
  • Методи індивідуального впливу психокорекційної:

    1. Переконання використовується в роботі зі школярами, у яких досить розвинена сила волі, високий рівень інтелектуального розвитку і здатності самостійно впоратися зі своїми проблемами.
    Психолог застосовує такі прийоми:

    • З’ясовує особистісне ставлення учня до психологічних і поведінкових проблем, які його турбують. По-перше, психолог з’ясовує погляд школяра на проблему. Знаючи погляд дитини на певну ситуацію, що легше підібрати найбільш впливові і переконливі аргументи і факти персонально для нього;
    • Виходячи з того, що в розумінні своєї проблеми школяр прав, з ним обговорюються різні погляди на проблему. Психолог не заперечує можливу правоту учня, не намагається повністю його переконати, запрошує його вислухати і зважити різні погляди і оцінки;
    • Школяру пропонується самостійно прийняти рішення, яким слідувати рекомендаціям, якими — ні;
    • Психолог поділяє проблему на ряд приватних питань і послідовно домагається згоди учня з тими відповідями на питання, які хоче отримати сам. Пропонується техніка «психологічного погладжування». Вона полягає в тому, що необхідно поставити ряд запитань, на які школяр відповість «Так», потім кілька запитань, на які він відповість «Може бути», а потім перейти до питань, на які учень спочатку готовий був відповісти «Ні», а під впливом відповідей «Так» і «Може бути» відповідає не категорично, а більш розсудливо і толерантно.

    2. Навіювання — це більш простий, але для школяра менш ефективний спосіб дії, при якому не задіяна його воля. При навіюванні дуже швидко досягається результат, але цей вплив, засноване на навіюванні, і зникає досить швидко. У його основі лежить механізм прямого впливу психолога на підсвідомість учня, на використання не тільки розуму, але і почуттів, емоцій.
    3. Психологічне консультування. Завдання психологічного консультування полягає у тому, щоб допомогти дитині розібратися зі своїми проблемами і разом з ним знайти оптимальні та ефективні шляхи вирішення певного, іноді досить складній життєвій ситуації. Наявні правила і установки, які дозволяють психологу структурувати процес індивідуальної психокорекції і роблять її більш ефективною:
    1) немає двох однакових школярів і ситуацій психокорекції;
    2) у процесі корекції психолог і школяр постійно змінюються відповідно до їх відносин;
    3) найкращим експертом власних проблем є учень, тому саме йому слід взяти на себе відповідальність за вирішення їх;
    4) у процесі корекції почуття безпеки школяра важливіше, ніж визначені вимоги психолога;
    5) психолог повинен не забувати, що він не може повністю відповідати за дитину, її життя, проблеми і труднощі;
    6) не слід очікувати безпосереднього ефекту від кожної корекційної зустрічі, тому що самозміна вимагає багато зусиль, не завжди завершуються успіхом;
    7) психолог відповідальний за дотримання правил етики і працює на благо школяра;
    8) для забезпечення вирішення кожної проблеми можуть бути використані різні теоретичні підходи, але не може бути єдиного кращого підходу;
    9) деякі проблеми не можуть бути вирішені, психолог повинен допомогти учневі зрозуміти, усвідомити і прийняти неминучість і доленосність певної життєвої ситуації;
    10) ефективність корекції необхідно зрозуміти як якісну характеристику процесу, який виконується разом зі школярем, а не замість нього, і є надзвичайно важливим в процесі морального становлення школяра.

    Оцените статью
    Navro.Org
    Добавить комментарий