Бетон — это строительный материал который изготовлен методом смешивания цемента, воды и заполнителя, а иногда и дополнительных ингредиентов (зависит от дальнейшего применение). В современном строительстве является одним из самых популярных строительных материалов. Известный сегодня бетон возник в XVIII, в то время использовали смесь цемента, строительного песка и извести.
Получение бетона
Бетон образуется в результате концентрации бетонной смеси, состоящей из вяжущего (цемента), заполнителя и воды, а также для возможных дополнений. В виде заполнителя при приготовлении бетона применяют материалы пригородного происхождения:
крупный: щебень, гравий, камни;
мелкий: песок — самый востребованный наполнитель. Купить карьерный песок в СПб вы можете в ТД «ЛенСтройКомпания» т: +7(812) 600-45-49.
Иногда при изготовлении бетона используется искусственные строительные материалы — керамзит.
Обратите внимание! Применение разнообразных добавок служит для улучшения или изменения рабочих характеристик бетона, например, для улучшения водонепроницаемости или морозоустойчивости. Если добавить керамзит, то таким образом значительно снижается вес бетона в кубе, а также увеличиваются свойства тепло и звукоизоляции материала. Пропорции компонентов зависят от ожидаемой прочности бетона.
Виды бетона, материалы, производимые из бетона
асфальтобетон;
ячеистый бетон (газобетон);
керамзитобетон;
полистиролбетон;
железобетон;
тяжелый бетон (повышена стойкость к радиации);
биологический бетон (недавно начали применять в строительстве, до этого использовался в стоматологии )
Интересный факт! Бетон оказывается , применяют не только в строительстве, но также и в медицине, правда тоже для строительства :), только не зданий а зубов.
Предлагаем вам также посмотреть видео к этой статье из которого вы узнаете ответы на основные вопросы связанные с бетоном
Об этом строительном материале знают все. А его модификации просто поражают воображение. В данной статье речь пойдет о бетоне.
История и виды бетона
Бетон является наиболее широко используемым строительным материалом в мире, и за свою 9000-летнюю историю сыграл очень важную роль в формировании современной цивилизации. Римляне были особенно искусными в применении бетона, но он был также известен Египтянам в примитивной форме неолитической цивилизации.
Основное различие бетона, используемого в этих двух империй, являлась марка бетона. Египтяне использовали измельченный гипс, а Римляне знали, как производить известь, путем обжига измельченного известняка, и обнаружили даже, что добавление вулканического пепла придает эластичность бетону.
Современный бетон был разработан после открытия портландцемента, запатентованного впервые в 1824 году, но в своей нынешней форме, развит только в 1845 году, когда были использованы более высокие температуры в печи, с тех пор портландцемент стал использоваться в новых видах строительства.
Несмотря на эти успехи, попытки снабжения строительной отрасли бетоном на промышленном уровне не осуществлялись до конца 1920-х, когда грузовики оснастили барабаном, который вращался во время транспортировки, постоянно смешивая бетон. В Великобритании первый бренд товарного бетона был основан в 1930 году, и только в 1960-х годах, стал прочно и твердо характеризовался как успешная национальная сеть по изготовлению бетона.
Сегодня товарный бетон, приобрести который можно на на сайте Харьковской компании Крепкий Камень или по телефону +38(057) 761-40-78 содержит смесь заполнителей, цемента, воды и различных примесей. Добавление этих отдельных компонентов, зависят от того, где именно будет использоваться бетон, для разных объектов существуют разные технические и эксплуатационные особенности.
Главные компоненты бетона
Цемент. Цемент изготавливают из смеси мелкомолотого известняка или мела, глины и песка, который нагревается почти до температуры плавления (около 1,450 °С) в большой вращающейся печи. Цементный клинкер выходящий из печи, перемалывают, затем в виде порошка смешивают с небольшим количеством гипса, его добавляют для контроля времени схватывания конечного продукта. На примере Римлян обнаруживших преимущество добавления вулканического пепла для цемента, так и свойства современного цемента можно изменить и улучшить путем смешивания цемента с другими материалами, цементными смесями. Самый распространенный из них-это летучая зола — и остаток от сжигания угля — шлак, являющийся заводским отходом. Так как шлак и летучая зола являются побочным продуктом и других отраслей промышленности, они представляют собой компонент, подлежащий вторичной переработке, что делает цемент продуктом, гармонирующим с окружающей средой.
Наполнители и песок. Крошка используемая в бетоне, имеет размер 4-16 мм. Добывают ее в шахтах и рудниках, а также из месторождений в прибрежных районах и в сбалансированной форме. Там где это возможно, в качестве замены заполнителя, можно использовать раздробленный бетон. Для производства бетона используется также песок и гравий с фракцией 0-4 мм.
Вода. Опасности, вытекающие из добавления слишком большого количества воды для бетона хорошо известны. Избыток воды ухудшает качество бетона, и поэтому соотношение воды и твердого вещества в бетоне знакомы, и всегда тщательно контролируется.
Добавки. Изобретение химических добавок (флюсы и пластификаторы), позволяющих снизить количество воды в бетонной смеси, стало прорывом в технологии производства бетона и привело к снижению количества воды в бетонной смеси на 20% с одной стороны, и увеличение его прочности на 30 % с другой. Благодаря примесям химической промышленности стало возможным также изменение и других свойств бетона, таких как: скорость схватывания или его морозостойкость.
Обратите внимание! Исходя из предполагаемых условий работы бетона, подбирается соответствующий тип цемента. Например, цементы с добавкой шлака из доменной печи группы CEM III являются более стойкими к химическим воздействиям со стороны окружающей среды. Зная будущие условия эксплуатации и свойства применяемых цементов, производитель в состоянии спроектировать бетонную смесь полезной для каждого применения.
Выбор строительных материалов, также как и их производителей, сегодня огромен. От качества материала, который используется при ремонте, зависит долговечность проделанной работы. Плитка не отпадёт, обои не отклеятся через год, пол не будет скрипеть раньше отведенного срока. Ведь вы и без того хорошо потратились на ремонт. Не хочется через год все делать заново. Ведь вы потратите на только деньги, но и время, и здоровье. Как же правильно выбрать строительный материал?
На что обратить внимание при выборе?
Итак, особое внимание обратите на смеси. Если задействован будет некачественный клей, то все, что вами было приклеено вскоре отвалится. Да и качество обоев значительно пострадает.
Если вам нужно купить цемент, то обратите внимание на его структуру. Если уже началось комкование, то активность в значительной мере будет снижена. Цементу в процессе строительства отведена важная роль. В первую очередь он необходим для возведения фундамента, для кирпичной кладки, обустройства стен и пола. Существуют несколько разновидностей цемента:
Портландцемент,
расширяющийся цемент,
цветной цемент и другие.
Нужный вид выбрать несложно. Намного сложнее купить действительно качественный цемент. Когда будете покупать цемент, не берите то, что предлагают подешевле. Также внимательно изучите упаковку. Там вы найдете информацию о характеристиках продукта и его производителе. Там же написана марка цемента, вес, наличие активных добавок и тип.
Если же вы решили купить цемент на развес, то риск приобретения некачественного товара сомнительного производства увеличивается. Что касается фирм производителей, то стоит заметить, что кроме отечественных производителей на рынке предложены товары азиатского производства.
Определенной разницы между зарубежным и отечественным продуктом нет. Но импортный цемент скорей всего уже будет не первой свежести. Ведь на оформление документов, поставку товара тратится время. В то время как отечественный продукт в большинстве случаев в свежем виде попадает в магазины.
При выборе глины обращайте внимание на ее жирность. Если нужно купить песок, я думаю все понятно. Качественный песок будет без примесей и нужного цвета.
Вывод
Каждый вид стройматериалов имеет свой список требований, но не всегда его можно проверить. Так что лучше приобретать товары у надежного продавца, подтверждённого отзывами покупателей. И не забудьте сохранять все чеки при покупке.
Правильная организация охлаждения керамзита напрямую влияет на качество материала. Чаще всего для охлаждения применяют барабанный механизм но недавно была разработана конструкция устройства для регулирования температуры и продолжительности охлаждения керамзита в зависимости от химико-минералогического состава используемого сырья, определяющего характер протекающих физико-химических процессов.
Установлено, что режим охлаждения в значительной степени влияет на свойства такого стройматериала как керамзита, в частности, на его прочность. Так, для достижения высокой прочности керамзита на основе глин с повышенным содержанием СаС03 необходима изотермическая выдержка при температурах 800- 900°С в течение 20 мин. с последующим охлаждением с любой скоростью.
Повышение прочности керамзита в среднем на 20-25% является следствием интенсивной кристаллизации анортита и моноклинного пироксена. Максимальная прочность керамзита из сильнозапесоченных суглинков достигается при изотермической выдержке в течение 20 мин. при температуре 550- 600°С, что обусловлено полиморфными превращениями кремнезема и снятием термических напряжений в стеклофазе. Добавка в суглинок 5-10% СаО существенно (в 2 раза и выше) повышает прочность керамзита за счет образования анортита, однако изотермическая выдержка в этом случае должна протекать при температурах 800-900°С.
Существующие холодильники (барабанные и слоевые) не обеспечивают четкого регулирования режима охлаждения керамзитового гравия. Разработанное устройство для охлаждения керамзита состоит из футерованного металлического бункера, разделенного на секции, количество которых определяется производительностью печи и заданным режимом охлаждения. Внутри каждой секции расположена система перфорированных труб (15) для подачи воздуха. С помощью шарнирного соединения на каждой секции бункера свободно подвешен секторный затвор, снабженный откидывающим рычагом. Бункер колесами опирается на рельсовый путь, расположенный на опорной раме. Передвижение бункера осуществляется с помощью гидротолкателя. Над приемным бункером аэрожелоба расположены упоры и по обеим сторонам загрузочного узла имеются вытяжные зонты, соединенные с помощью горячего воздуховода вторичного дутья с головкой обжиговой печи.
При испытаниях керамзит из вращающейся печи направляли по лотку в охлаждающее устройство и выдерживали при температуре 800-900°С от 20 до 30 мин. После изотермической выдержки его охлаждали на воздухе. Прочность опытной партии керамзита составляла 42-45 кгс/см2, что на 30% выше прочности керамзита, охлажденного в барабанном холодильнике.
Кольоровий портландцемент — це гідравлічне вяжуче, яке створюють за допомогою подрібнення разом білого і кольорового портландцементного клінкеру, активної мінеральної добавки(білого діатоміту), гіпсу і пігменту або краскової руди.
У сучасному будівництві популярне використання різноманітних архітектурних прийомів і різних кольорових комбінацій.
Дизайн грунтується на системі поліхромії обробки фасадів будівлі, і застосуванні різних колірних гамм в інтер’єрі і ландшафтному дизайні.
У всьому світі, та і в нашій країні, існують будівлі, які є прикладом поліхромних композицій.
Підбір колірної гамми і її відтінків у наш час став дуже популярним. При цьому варто враховувати ресурсозберігаючі технології виробництва і використання фарбоносіїв і фарб великого вибору кольорів і на їх основі довго служачих матеріалів і виробів.
До таких матеріалів можна віднести портландцемент і кольорові цементи на його основі, ще сухі обробні суміші разны кольорів і бетони і їх застосуванням.
Способи виробництва портландцементу
Є декілька способів виробництва кольорового цементу :
розлом клінкеру і білого портландцементу з додаванням пігментів або фарбувальних руд;
спільний розлом освітленого клінкеру з великим змістом оксидів заліза з добавками пігментів або фарбувальних руд;
розлом кольорових клінкерів, виготовлених процесом випалення сировинних сумішей, одним з компонентів є фарбувальні добавки;
помелом клінкерів, виготовлених електроплавленням шлаків кольорової металургії з подальшим збагаченням їх оксидом кальцію;
помелом клінкерів, забарвлених в розжареному стані у водних розчинах барвників;
спільним помелом сірого портландцемента з білими добавками і пігментами;
помел кольорових шлакопігментів.
Найпростішим і ефективнішим є перший спосіб виготовлення кольорового цементу. Такий спосіб можна застосовувати на основному етапі виробництва цементу.
Роблять розлом клінкеру і додають гіпс, пігменти або інші фарбувальні речовини.
Вимоги до кольорового цементу трохи відрізняються від вимог до звичайного білого портландцементу.
Згідно з Гостом 15825-80, робляться такі марки кольорових цементів : цемент 400 і цемент 500.
Кольоровий цемент повинен починати застигати через 45 хвилин і повністю застигнути через 10 годин від моменту розчинення цементу водою.
При кип’ячені шматки цементу повинні витримувати тести на рівномірність зміни об’єму.
Уперше виробництво цементу почалося більше століття тому. Перша в’яжуча речовина з гнило-ізвесткової суміші була отримана Е. Делевим на початку дев’ятнадцятого століття.
Цемент сьогодні — один з найважливіших будматеріалів, вживаний для створення бетону, залізобетону, азбестоцементу, а також різних будівельних розчинів.
Виробництво цементу сьогодні здійснюється на великих автоматизованих заводах.
Цемент — це назвою цілої групи вяжучих речовин, основним компонентом яких є алюмінати і силікати кальцію, що отримуються термічною обробкою початкової сировини при повному або частковому плавленні.
До цементної групи входить цемент, що розширюється, глиноземистий цемент, усі види портландцемента та ін.
При твердінні міцність цементу може бути різною залежно від марки. Кожна марка цементу має власну регламентацію згідно з будівельними правилами: СНиПам і Гостам.
Найбільші обсяги випуску має цемент марок м200, м300, м400, м500 і м600.
Зростання номера марки вказує на зростання ефективності цементу у бетоні завдяки зниженню питомої витрати вяжучої.
З усієї групи цементів найбільш популярним і широко використовуваним є портландцемент, тому зупинимося на цьому виді матеріалу детальніше.
Властивості базового розчину портландцемента не завжди відповідають спеціальним заявленим вимогам в різних умовах використання. Тому робиться декілька різновидів портландцемента :
це далеко не усі види портландцементу, але найбільш важливі з них. Далі розповімо про них детальніше.
Різновиди портландцементу
Сульфатостійкий портландцемент
Виробництво сульфатостійкого портландцементу здійснюється з клінкеру з мінеральним нормованим складом: в нім міститься не більше за 50рехкальциевих силікату і максимум 5рехкальциевого алюмінату.
Низький рівень включення алюмінату потрібний для відвертання сульфатної корозії внаслідок контакту сульфатів в довкіллі з гідроалюмінатом цементу.
Якщо зміст СЗА в цементі мало, гідросульфоалюмінат кальцію утворюватиметься в невеликій кількості, яка не викликатиме напруги у бетоні.
Невеликий відсотковий вміст гідросульфоалюміната кальцію частенько навіть корисний для зміцнення структури бетону.
У клінкері стійкого до дій сульфатів цементу потрібне також обмеження кількості трьохкальцієвого силікату для зниження показника тепловтрати.
Сульфатостійкий портландцемент має знижену екзотермію внаслідок підвищеного рівня сульфатостойкости. Ці якості дуже важливі для бетону, розміщеного в гідротехнічних будівлях в зонах високої сульфатної агресії.
Сульфатостійкий портландцемент випускається в двох модифікаціях — 300 і 400.
Для виготовлення портландцемента, що має низький рівень екзотермії необхідно використанням клінкеру з максимум 8zм змістом трьохкальцієвого алюмінату і 50zм змістом трьохкальцієвого силікату. Такий цемент має невисокий рівень екзотермії і високої сульфатостійкостік, оскільки зміст трьохкальцієвого алюмінату в нім незначний.
Сульфатостійкий портландцемент використовується у великих бетонних гідротехнічних будівлях, які часто піддаються відтаванню і заморожуванню в слабомінералізованій або прісній воді.
Швидкотвердіючий портландцемент
У складі швидкотвердіючого портландцемента міститься трьохкальцієвий алюмінат і силікат, плюс, цемент подрібнений дуже тонко. Тому для такого цементу характерне швидке наростання рівня міцності в перші три доби твердіння.
Промисловість випускає також особливо швидкотвердіючий цемент, що показує міцність при стискуванні 450-500 кг/см2 вже по витіканню трьох діб.
Гідрофобний портландцемент
Отримання гідрофобного портландцемента відбувається шляхом введення в клінкер при помелі 0,1 — 0,2интетических жирних кислот, окисленого петролатуму, асидола, милонафта і інших гідрофобірующих ПАВ.
Адсорбція цих речовин на частках цементу створює для них мономолекулярну захисну оболонку, що надає особливі властивості цементу. У цьому і є суть гідрофобізації — вона дозволяє регулювати властивості цементу відносно чутливості його до води.
Професіоналам-будівельникам відомо, що взаємодія води з цементом — це двоякий процес. Само собою, без води цемент не був би вяжучою речовиною, але в певні періоди застосування цементу вода стає украй шкідливою для нього.
Наприклад, цемент псується від вологи при зберіганні, вода з великою кількістю домішок призводить до корозії цементу, а також кришить його при відтаванні і заморожуванні. Усі ці проблеми вирішуються шляхом гідрофобізації цементу.
Гідрофобний цемент не псується навіть при високому рівні вологості при перевезенні і зберіганні. Що містяться в нім ПАВ пластифікують бетонну суміш і знижують показник водопроникності і коррозійності, одночасно з цим збільшуючи морозостійкість.
Для порівняння, бетон звичайного типу здатний витримати до 300 циклів заморожування і відтавання, тоді як гідрофобізірованний — 1000 і більше.
Гідрофобний цемент випускається в марках 300 і 400.
Пластифікований портландцемент
Отримання пластифікованого портландцементу здійснюється шляхом введення в клінкерний помел до 0,25ульфитно-спиртовой барди. Ця ПАВ пластифікує жирні бетонні суміші, знижує відношення води до цементу в суміші без зниження рухливості і часто дозволяє понизити витрату цементу, а також збільшити його морозостійкість.
Кольоровий портландцемент
Білий портландцемент готують з клінкеру з малим змістом заліза.
Отримання кольорового портландцемента відбувається шляхом поєднаного помелу білоцементного клінкеру і різних пігментів : вохри, залізного сурику, окислу хрому.
Використання кольорового і білого портландцементу носить декоративну функцію, а також має велике значення для індустріальної обробки великих будівель.
Ціна на портландцемент (залежить від виду і марки) — 1грн за кг
Незважаючи на наявність широкого вибору на ринку готових сумішей для вирівнюючи підлог починаючи від готових сумішей для заливання підлоги, і кінчаючи сумішами, що вирівнюють, найдешевшим методом для підготовки основи під підлогове покриття є цементна піщана стяжка.
Для її приготування використовуеться портландцемент марки 400 або 500 і промитий річковий пісок. Співвідношення піску й цементу береться 4 до 1, при використанні марки 500 можна й 5 до одного, спочатку пісок ретельно розмішують із цементом після чого в дану суміш поступово додається вода, до одержання розчину консистенції густої сметани, у майстрів існує також кілька секретів для поліпшення розчину:
1) замість простої води використовується суміш води із ПВА 5 до 1. ПВА надає стяжці еластичність, і підвищує її гідроізоляцію.
2) при заливанні товстої стяжки 7см і вище, для економії розчину додають щебінь, гравій, битий камінь, не бажано додавати цегла тому що вона руйнується усередині стяжки після чого стяжці з’являються порожні місця що приводять до її руйнування, те саме станеться і з крейдою.
3) у готовий розчин додають небагато оцту, це надає поверхні стяжки додаткової гладкості.
4) багато хто зіштовхувалися з таким поняттям як «стяжка пливе» це відбувається через застосування неякісного піску, із цим можна впорається, додавши в розчин трішки простого порошку, але із цим не потрібно перестаратися тому що порошок не тільки не дає розчину сідає але й робить його «пухнатим», від чого він губить свою міцність.
Розчин приготували, приступаємо до заливання.
Для цього нам будуть потрібні такі інструменти: правило 1,5-2м., кельня 1,5-2м., тертка, рівень, бажано використовувати гідро уровень.
Спочатку ми повинні виставити маяки, для цього визначаємо саму верхню крапку/точку нашої підлоги, проробити це можна за допомогою гідрорівня проставивши на стіні мітки, після чого за допомогою рулетки вимірюємо відстань до підлоги, найменша відстані й буде самою вищою точкою. Від цієї крапки ми повинні виставити «маяки», як «маяки» можна використати будь-які рівні профіля, труби, рейки, на ринку в продажі є «маяки» для штукатурки, які теж ідеально підходять для заливання підлоги. «Маяки» виставляють на відстані 1,5-2 м. один від одного залежно від величини правила, яке маєм. Зверніть увагу що чим більша відстань між маяками тим складніше буде розрівння ти цементну суміш. Поставитись добросовісно до виконання цього завдання адже від правильного монтажу маяків напряму залежить якість виконаної стяжки. Зробити якісну стяжку полу можна своїми руками а можна і замовити виконання стяжки пола у нас.
Маяки повинні бути рівні й виставлені строго за рівнем, при виставлянні маяків перший маяк бажано виставити чим ближче до стіни, щоб було легше віставити маяки ставлять іх на розчин стартової шпаклівки з додаванням в неї трохи чистого гіпсу, гіпс прискорить застивання шпаклівки тому не перестарайтися а то можна так додати гіпсу що не буде на що виставляти маяки.
Після того як шпаклівка підсохне потрібно зміцнити маяки на потрібній висоті можна за допомогою розчину й підклавши під них непотрібний будівельний матеріал, камені й т.д.
Перед заливанням цементом підлоги її попередньо очищають і змочують водою, при нанесенні не товстої стяжки на бетон або на неякісну, стару стяжку поверхню краще заґрунтувати й на низ послати фасадну сітку, це армує розчин. Після цього виливаємо на підлогу готовий розчин, підправляємо його кельнею й терткою й остаточно вирівнюємо правилом, ведучи його по маяках. Якщо ви використали маяки для штукатурки, то їх залишаємо усередині стяжки, якщо ж були використані як маяки труби або профілі то після того як розчин схопиться потрібно їх витягти, а борозни, що утворили, заповнити цементом за допомогою шпателя, (маяки рекомендую також витягувати)
Після схоплювання розчину його перетирають полутером а потім железят, посипаючи сухим цементом і затираючи терткою. Далі в протязі декількох днів свіжу стяжку потрібно зволожувати, провітрюючи при цьому приміщення.
Для закінчення робіт зі стяжкою наприкінці потрібно перевірити її рівність, для цього довгою й рівною рейкою водимо над поверхнею стяжки, ідеальної вважається стяжка якщо просвіт між рейкою й основою не перевищує 2 мм на відстані 2м., якщо присутні дефекти, їх відзначають крейдою й зашпаровують за допомогою такого ж розчину як стяжка, можна замість цементного розчину використовувати плиточний клей або готові суміші цементно — пісчаної стяжки.
Укладання напільного покриття потрібно починати після повного висихання стяжки, приблизно через 2-6 тижнів, це залежить від товщини стяжки.
