Особливості проектування дерев'яного будинку

Будівництво дерев’яного будинку завжди починається з його ретельного проектування. Від грамотності виконання цієї процедури залежать не тільки високі експлуатаційні характеристики і довговічність будівлі, а й значна економія коштів, зусиль і часу на всіх етапах зведення будівлі. Незважаючи на це, багато хто підходить до цього етапу абияк, не володіючи належними знаннями, але в той же час, не бажаючи звертатися до професіоналів. Це призводить до сумних наслідків, як якби тесля лікував зуби, або сантехнік малював картини.

Нерідко буває так, що майбутній власник котеджу , прочитавши кілька популярних статей про проектування, представляє себе талановитим архітектором і приймається за складання проекту самостійно. Страшно уявити, якою при цьому буде готова будівля, наскільки вона буде безпечна для мешканців і оточуючих, а також взагалі придатна для проживання. Тому складати проект повинен тільки фахівець.

При будівництві дерев’яних споруд, як правило, споруди не володіють великими розмірами, лазні або господарські споруди, не потрібно замовлення повного пакету кошторисної документації. Але якщо мова заходить про капітальний житловому будові, виконаний з оциліндрованих колод або бруса, детальний проект є неодмінною запорукою успішного будівництва. Проектування починається з розрахунку особливостей укладання фундаменту. У цьому важливому елементі, що грає роль основи, потребує будь-яка споруда, будь то розкішний котедж або легка відкрита альтанка. Фундамент — це запорука довговічності та міцності будинку.

Незалежно від ваги майбутньої будівлі, фундамент в більшості випадку закладається на глибину промерзання грунту. Але чи завжди справедливо подібне рішення? Варто пам’ятати про те, що дерев’яний будинок є досить легкою спорудою, що дає на фундамент невелике навантаження, що надає йому малу стійкість до спучування грунту. У такому випадку, громіздкий, важкий і дорогий монолітний фундамент, покладений на великій глибині, є невірним шляхом будівництва.

Мало того, що його укладання досить трудомістка, так ще й отримана в результаті конструкція не буде вирішувати покладені завдання. Одним з актуальних рішень проблеми будівництва легкого дерев’яного будинку на рухливих грунтах є використання особливого виду фундаменту, званого мілкозазубренним. Він являє собою жорстку конструкцію, що дозволяє рівномірно розподіляти навантаження і деформації.

Основними матеріалами, застосовуваними сьогодні для будівництва дерев’яних будинків, є оциліндрованої колоди, профільований, простий і клеєний брус. Згідно з прийнятими стандартами, довжина колоди повинна становити шість метрів. Зрозуміло, що стіни будинків цю довжину частенько перевищують, в результаті чого з’являється необхідність стикування колод між собою. Тут потрібно дотримуватися ряду тонкощів. Зокрема, стики колод не рекомендується робити на відкритих стінах.

Розрахунок розташування стиків проводиться так, щоб вони припадали на переруби, приховувані спеціальним тепловим замком. Щоб зробити зруб максимально міцним і забезпечити його правильну усадку, колоди або бруси кладуться внахлест. Неприпустимо проводити стиковку колод в одному місці. Також, щоб уникнути зсуву колод по горизонталі, переруби не рекомендується розташовувати на відстані ближче п’яти метрів один від одного. Зводячи стіни, слід з точністю слідувати складеної заздалегідь проектної документації.

Особливої ??уваги при будівництві двох поверхового або триповерхового дерев’яного будинку заслуговують міжповерхові перекриття. Балки перекриття, що підтримують стелю та підлогу, виготовляються з колод правильної форми, або бруса з відповідною товщиною і формою перетину. Зведення даху для котеджу з деревини значно відрізняється від технології будівництва, яка застосовується для будинків з каменю і цегли. У даному випадку дуже часто допускається помилка, коли використовується жорстке з’єднання конькових прогонів із кроквяними фермами, з’єднаними, в свою чергу, в єдину конструкцію з фронтонами. У результаті такого підходу подальша усадка стін призводить до зміщення і деформації даху.

У такій ситуації досвідчений проектувальник запропонує клієнтові виконати верхній мансардний поверх у каркасному виконанні, після чого обшити його блокхаусом, поверхня якого імітує колоду. При бажанні, можна створити бревенчатий фронтон, але тоді кроквяна система повинна бути незалежною. Деякі фахівці в карнизною зв’язці використовують спеціальні повзунки, правда, це рішення досить сумнівне, бо не призводить до повного вирішення проблеми.

Особливості проектування дерев’яного будинку

Добавить комментарий

%d такие блоггеры, как: