Фактичне і масове застосування якісних конструкцій індустріального типу, а також сучасних будівельних матеріалів на території України почалося в період з 60 по 70 років. Як найбільш яскравих прикладів української архітектури цього періоду часу можна відзначити: Київський Палац спорту (його архітекторами були Гречина М. і Заваров О.), готельний комплекс «Тарасова гора», розташований в місті Каневі (архітекторами зазначеного проекту виступили Гусєва Е., Чмутіна М., а також Штолька В.), концертний комплекс «Україна» (Маринченко М.).

Чудова оригінальність, а також новизна у формених рішеннях прекрасно читаються в архітектурі комплексної споруди Київського національного університету ім. Шевченко. Архітекторами даної будівлі виступили Ладний В., Буділовський А, а також Коломієць Л.. Цілком вдало був реалізований цілісний архітектурно-композиційний ансамбль на Майдані Незалежності, що в столиці України. Цей глобальний проект був завершений у 80-х роках минулого століття.

Після того як країна була проголошена незалежною її архітектура продовжила досить активно розвиватися й удосконалюватися. Вже рік по тому, в 1992 році, відбувається знакова для всієї української архітектури подія — відроджується легендарна та Українська академія архітектур, українські архітектори почали отримувати атестати. Саме в цей період активізувалася діяльність в архітектурно-будівельної галузі. Значно ширше почали використовуватися різноманітні тематичні та архітектурні конкурси. У той же період почалися пошуки активного подальшого прогресивного розвитку сучасної архітектури України. Стартували роботи з відновлення архітектурних пам’яток, а також будов культурної спадщини.

Вище ми коротко описали історичний розвиток української архітектури. Відмітна особливість язика сучасної архітектури полягає в її творчої складової, антернаціональності і плюралістичності.

Українські архітектори продовжують досить активно шукати нові прогресивні рішення, нові форми для матеріалізації власних ідей, нових концепцій у сучасності архітектури. Досить велике поширення отримали архітектурні проекти великих масштабів.

Наявність сучасних високих технологій надало повну свободу в плані пошуку власного образу для кожного українського архітектора, дозволило переплести історичну практику і «ноу-хау», чого раніше не спостерігалося. Що стосується акцентів, які розставляють сучасні діячі, то тут слід виділити прояви ноток постмодерну з вкрапленнями ноток глобалізації, що в цілому характерно для всього світового архітектурного співтовариства. Відмітна особливість будов — можливість використання як будівельних матеріалів, які прийнято зараховувати до традиційних, так і більш сучасних їх варіантів (залізобетонні, металопластикові). Слід виділити прекрасні оздоблювальні матеріали, які найбільш яскраво представлені в рамках наступних українських архітектурних проектів : офісний центр «Київ — Донбас», готель «Хрещатик», а також готельно-офісний центр «Східний горизонт».

Всі проекти, представлені вище, вигідно виділяються на тлі інших споруд, різноманітністю естетичного прояви, пошуком неповторного архітектурного своєрідності, комплексного «Я», прагненням створити прекрасний симбіоз існуючої історико-культурного середовища та реалій сучасності, по-новому поглянути на українську архітектуру вже наявних спроектованих споруд. На жаль, сучасні українські архітектори не змогли встояти і перед банальним копіюванням західних проектів, але таких меншість. Більшість архітектурних споруд сучасної України припускають і несуть в собі прояв унікальної національної самобутності, що характерно саме для українців.

Українські архітектори повинні пам’ятати, що тільки ті їх проекти стануть справжнім надбання світового архітектурного розвитку, які представлятимуть собою високий творчий політ архітектурного розуму.

Українська сучасна архітектура

Добавить комментарий

%d такие блоггеры, как: